Майкл Бініон журналіст, дописувач The Times

Наступному приготуватися: Хто замінить Боріса Джонсона на посаді премʼєра

Світ
17 Липня 2022, 11:15

Ми з ним попрощалися — майже. Кілька місяців накопичувалося обурення, роздратування, спантеличення і скандали, і ось Борис Джонсон подав у відставку з посади очільника Консервативної партії, хоч досі виконує обов’язки прем’єр-міністра. Почалася боротьба за наступництво, і заповідаються брудні ігри. Чимало колишніх колег із Джонсонового уряду націлилися на високу посаду і вдаються до наклепів і звинувачень, аби дискредитувати суперників. Мине ще багато тижнів, перш ніж стануть відомі результати змагань за лідерство, а нового прем’єр-міністра країна отримає не раніше 5 вересня.

Падіння Джонсона нагадувало давньогрецьку трагедію. Він сам себе занапастив. Здобув більшість для консерваторів лише 2019 року, але, судячи з усього, й гадки не мав, як управляти країною. До того ж, потрапляв у центр численних скандалів, зокрема під час локдауну влаштовував вечірки, на яких пив вино зі своїми гостями на Даунінг-стріт — в офіційній резиденції прем’єр-міністра — у той час, як для протидії ковіду законом заборонялися масові заходи. Коли інформація випливла, Джонсон пустився в побрехеньки і неодноразово змінював свою версію подій, що обурило британців.

Окрім того, його звинувачували в корупції. Він зробив ремонт у своїй резиденції за допомогою друзів і не задекларував витрати. Намагався змінити законодавство, щоб депутат-консерватор, який отримав гроші за лобіювання інтересів приватної компанії, міг уникнути покарання. Джонсон поводився вельми егоїстично і дбав про свою популярність, заради чого давав виборцям обіцянки, яких не годен був дотриматися. Він також зажив слави своїми сексуальними походеньками, і мав кілька позашлюбних зв’язків ще до того, як став прем’єр-міністром. Останній скандал розгорівся, коли високопоставленого консерватора звинуватили в сексуальних домаганнях до двох чоловіків у лондонському приватному клубі. Джонсон заявив, що, коли призначив цього посадовця своїм заступником, не знав про його гомосексуальні нахили, хоч насправді отримав неодноразові попередження. Таким чином Джонсона знову викрили в брехні.

Зрештою, подав у відставку міністр фінансів Ріші Сунак, заявивши, що Великій Британії треба повернутися до високих стандартів і чесності в уряді. До нього приєднався міністр охорони здоров’я Саджид Джавід. Наступного дня й інші міністри полишили Джонсонівський уряд. Йому практично ні з ким було працювати. Щонайменше 50 високопоставлених консерваторів подали у відставку. Джонсон неохоче мусив відійти від влади.

Навіть тоді він не збирався вибачатися за свою поведінку й наполягав, що обраний народом, тож повинен лишатися при владі. Та прем’єр не мав вибору. Утім, він продовжуватиме виконувати свої обов’язки до обрання нового лідера партії.

Читайте також: Боріс Джонсон: людина-заголовок 

Наразі вісім міністрів користуються достатньою підтримкою інших членів партії для того, щоб бути кандидатами. Проводитимуться щоденні таємні голосування серед 350 депутатів-консерваторів, за підсумками якого людина, яка здобула найменшу кількість голосів, відсіюється. Так триватиме, поки не лишиться двоє суперників. Голосування має завершитися до кінця нинішньої парламентської сесії, й імена двох претендентів будуть надіслані членам партії по всій країні, які виберуть переможця.

Серед восьми нинішніх кандидатів-консерваторів є багато представників етнічних меншин, зокрема Сунак (він індійського походження) і Джавід (його родина прибула з Пакистану). Фаворитом є Сунак, але в нього багато ворогів, оскільки він підвищив податки для відновлення економіки після ковіду. Консерватори здавна наполягають на необхідності збереження низьких податків, і більшість інших кандидатів обіцяють скасувати нещодавні підвищення й навіть зменшити податок на прибуток. Сунак і більшість британських економістів вважають таку політику небезпечною і нелогічною, тож на чолі з ним уряд не зможе допомогти малозабезпеченим родинам, які нині неабияк потерпають від подорожчання палива і зростання вартості життя.

У зовнішній політиці змін очікувати не варто, хоча кандидати правого крила хочуть продовжити жорстку політику стосовно Європейського Союзу. Вони також підтримують пропозицію Джонсона розірвати угоду Brexit, яку він сам же й підписав і завдяки якій Північна Ірландія лишається на єдиному ринку ЄС. Криза в Північній Ірландії — діткливе політичне питання. У неї вже рік немає уряду, позаяк республіканці й пробританські юніоністи не можуть домовитися про її статус.

Якщо Велика Британія справді в односторонньому порядку скасує домовленості угоди про Brexit, ЄС розлютиться і може помститися, скасувавши доступ британців до ринку ЄС. Це завдасть катастрофічного удару економіці, що і так уже має чи не найповільніше зростання серед країн Європи.

Утім, щодо України всі кандидати одностайні: підтримують Київ і готові постачати зброю й забезпечувати навчання для українських бійців. Це була мало не єдина політика Джонсона, що здобула широке визнання в країні. Ніхто не хоче м’якого підходу до Росії. На відміну від Німеччини й інших країн ЄС, Велика Британія не залежить від російських енергоресурсів й імпортує з Росії не більше 5% своїх нафти й газу.

Брудна боротьба вже почалася. Усі кандидати націлили атаки на Сунака, оскільки в нього найвищий рейтинг у Консервативній партії і в країні. Вони звинувачують його у підтримці високих податків і вважають, що він несправжній консерватор. Але він завдає ударів у відповідь, порівнюючи їхні плани зменшити податки за нинішньої економічної скрути з «життям у казковому світі». Деякі політики оприлюднюють скандальні історії про своїх опонентів, сподіваючись, що преса роздує ці історії і зіпсує їм репутацію. Однак, схоже, жодному політику не зрівнятися з Джонсоном за кількістю скандалів.

Читайте також: Дружнє плече Лондона

Якщо Сунака таки оберуть, це будуть надзвичайні зміни для Великої Британії. Він стане першим представником етнічної меншості на чолі британського уряду. Ба більше, він стане першим у Європі прем’єром неєвропейського походження (щоправда Лео Варадкар, що донедавна був прем’єр-міністром Ірландії, наполовину індієць). Сунака відзначають за розум, але він також мільйонер і одружився з дочкою найбагатшого промисловця Індії. Це може відштовхнути багатьох виборців, які вважатимуть його занадто заможним, щоб розуміти проблеми біднішого населення, постраждалого від високого рівня інфляції й скорочення доходів.

Міністерка закордонних справ Ліз Трасс — головна суперниця Сунака. Вона позиціонує себе як жорстку жінку правого крила в стилі Марґарет Тетчер. Однак її успіхи в міжнародних справах не дуже, до того ж вона пошилася в дурні, зустрівшись для переговорів з російським колегою Лавровим напередодні вторгнення Росії в Україну.

Цікаво, що Джонсон не побивається і все ще вважає, що зможе повернутися до влади. Усі переконані, що це ілюзії: він занапастив репутацію партії, яка програє на наступних виборах, якщо бодай трохи допустить його до влади. Зате він зможе непогано заробити, дописуючи в газети (перш ніж побудувати політичну кар’єру, він був журналістом) і читаючи лекції. Він завжди нарікав, що йому бракує грошей, тож тепер, відійшовши від влади, зможе нарешті заробляти.

Британці йому не співчувають. Серед усіх прем’єр-міністрів Великої Британії з часів Другої світової війни він провів на цій посаді найменше — усього два з половиною роки. На початку користувався великою популярністю завдяки бравурному підходу, хаотичному стилю, жартам і клоунаді. Тепер же більшість вважає, що він став небезпечним дурником, і тішиться його відставці. Утім, на Велику Британію чекають важкі часи.