Для більшості киян Феофанія — заповідна паркова зона, куди чимало мешканців столиці приїжджають відпочити на вихідних. Проте цю назву доволі часто можна знайти й у публікаціях журналістів. Приводи найрізноманітніші. У місцеву лікарню переважно потрапляють можновладці з раптовими загостреннями хвороб у разі виникнення найменших проблем із правоохоронною системою. Офіційний статус Феофанії — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Свого часу її називали можливим місцем розташування резиденції Віктора Януковича. Чутки з’явились у 2003 році, коли в парку почали масштабні «благоустрій та реконструкцію». Зрештою Янукович обрав для життя ділянку в Межигір’ї.
Стабільно Феофанію згадують і в новинах про земельні конфлікти. Це відбувається від початку 2000-х років, коли земля та нерухомість у Києві постійно зростали в ціні, а ділянок не вистачало для всіх охочих. Особливу цінність становили землі поблизу або й посеред великих зелених зон (див. №29 (401) від 23 липня 2015). Найбільшого розголосу дістала історія із забудовою щонайменше 15 ділянок, виділених на околиці парку в приватну власність. Забудову на них здійснює одна компанія — ТОВ «Жок». Як установили журналісти, пов’язане воно з колишнім радником Віктора Януковича Миколою Супруном та його дружиною екс-нардепом Людмилою. Однак ця історія не єдина. Вже 12 років тривають конфлікти та тяганина через плани компаній «Новий дім» та «Конкорд-К» забудувати дві інші ділянки в охоронній зоні парку.
Оборудка
У листопаді 2004-го Національна академія наук (НАН) запропонувала тодішньому мерові столиці Олександрові Омельченку передати в оренду двом ТОВ — «Новий дім» та «Конкорд-К» — дві ділянки на околиці парку загальною площею 4,39 га для спорудження двох житлових будинків, нежитлових приміщень та підземного паркінгу. Тоді НАН виступала розпорядником цієї землі. Підставою звернення стало те, що згадані компанії нібито мають «необхідний досвід та відповідні кошти для збереження зазначених земель і реконструкції інженерних мереж, які там пролягають». Сама Академія наук заявила про брак необхідних ресурсів для утримання земель.
Читайте також: «Віргінський забудовник» у Феофанії
Одночасно в НАН підготували лист на ім’я прем’єр-міністра Віктора Януковича. З цього документа випливає, що інженерні мережі поруч із ділянками вже реконструювали державним коштом на суму 35 млн грн. У листі Академія наук виступила як захисник земель від забудови та наголосила, що різні будівельні компанії мають намір звести багатоповерхові будинки, «використавши побудовані коштом держбюджету інженерні мережі та споруди». Для уникнення цього пропонувала встановити навколо парку Феофанія спеціальну охоронну зону з можливістю зведення на прилеглій території будинків заввишки не більш як два-три поверхи.
Вже за кілька днів Янукович видав розпорядження № 871-р від 25 листопада 2004 року щодо недопущення багатоповерхової забудови впритул до Феофанії. Однак на спеціальній схемі, яку додали до розпорядження, прилеглу до парку територію поділили на три зони: двоповерхової забудови, триповерхової та ще одну з дивним формулюванням «поверховість згідно з існуючою поряд забудовою». Саме до третьої зони потрапили дві ділянки, які НАН у листі до Омельченка запропонувала передати в приватні руки. Ці ділянки — штучно виокремлені з території парку два «зубці» впритул до єдиного дев’ятиповерхового житлового будинку, зведеного за радянських часів. Його нинішня адреса — вулиця Метрологічна, 14б. Виконання розпорядження Януковича про підтримку пропозиції НАН щодо заборони багатоповерхової забудови навколо парку Феофанія в такий спосіб робило заборону фікцією. Серед виконавців того рішення був і вже згаданий Микола Супрун.
Новий прем’єр-міністр Юрій Єхануров після Помаранчевої революції, у травні 2006 року, скасував розпорядження Януковича. Схему після невеликих коригувань знову відновили 8 серпня 2007-го розпорядженням № 292279/3/1-07 віце-прем’єра Миколи Азарова. Однак керована в той час Леонідом Черновецьким Київрада майже за півроку до цього, 15 березня 2007-го, ухвалила два рішення про виділення ділянок 3,05 га та 1,34 га вже згаданим на початку компаніям «Конкорд-К» і «Новий дім» для спорудження житлового будинку та підземного паркінгу. Землю виділили в оренду на 15 років. Ділянки дістали адреси Феофанівський провулок, 14б та Метрологічна, 14д. Містяться вони біля системи інженерних мереж, що обслуговують Інститут теоретичної фізики НАН, готель і житловий будинок на вул. Метрологічній, 14б. Забудовники домагалися виділення їм саме цих ділянок не для реконструкції згаданих мереж, як декларували, а задля здешевлення проекту та отримання більшого прибутку.
Забудовники
Структура компаній, які отримали землі в користування, типова для таких операцій (див. №11 (435) від 17 березня 2016). Є кілька версій щодо кінцевого власника. Місцеві мешканці схиляються до того, що підприємства контролюють уже згадані Супруни. Є й інші варіанти.
І «Новий дім», і «Конкорд-К» засновані в 2003 році ТОВ «Фордон Есет Менеджмент» та «Фордон Інвестментс та Менеджмент». Останнє створене компанією з Британських Віргінських островів «Фордон Девелопмент Лімітед». За інформацією Мін’юсту, контролером і кінцевим бенефіціаром цього підприємства з далекої країни є мешканець села Юшки Кагарлицького району Київської області громадянин Азербайджану Сафар Новрузов. Офіси названих компаній в Україні містяться в різних квартирах у Києві за адресою вул. Старонаводницька, 13а, секція Е. Пан Новрузов раніше не фігурував у публічних майнових конфліктах, про інший його бізнес теж нічого не відомо.
Однак перелік осіб та компаній, що оперують у Феофанії, можна продовжувати. Як свідчить Єдиний реєстр судових справ, у 2013 році представники ТОВ «Фордон Есет Менеджмент» потрапили в поле зору правоохоронців через можливе ухиляння від сплати податків. Суд тоді надав податківцям дозвіл на вилучення інформації з банківських рахунків компанії. У матеріалах справи названі головні контрагенти підприємства, серед яких компанії «Новий дім», «Конкорд-К» та ТОВ «Метроном». Останнє зареєстроване за адресою вул. Метрологічна, 18, також неподалік парку Феофанія. Безпосередньо на місцевості такої адреси поки що не знайти. Адже тут тільки зводять «багатофункціональний торговельно-розважальний комплекс із сервісними службами та індивідуальною житловою забудовою». Спорудження котеджного містечка замовило вже згадане ТОВ «Метроном». Щоправда, за інформацією вільних джерел, нині воно заморожене. Причиною може бути судова тяганина, пов’язана з неплатоспроможністю «Метронома»: гроші з компанії намагалися стягнути банки-кредитори та навіть підрядчик будівництва. У 2013 році VTB Bank вимагав передати йому ділянку на Метрологічній, 18 у рахунок боргів.
Читайте також: Архітектура постреволюційного періоду. Хто забудовує Феофанію?
У ЗМІ це будівництво пов’язали з одним із акціонерами відомої горілчаної компанії Nemiroff братами Анатолієм та Віктором Кіпішем. У Nemiroff уже багато років триває боротьба між колишніми бізнес-партнерами за управління компанією. Також, за інформацією ЗМІ, у середині 2000-х Анатолій Кіпіш інвестував у земельні ділянки та нерухомість для розширення бізнесу, однак після кризи 2008-го інвестиції виявилися невигідними. У судових документах Nemiroff Holding Limited, керівником якої є Віктор Кіпіш, вказує вже знайому адресу: Київ, вул. Старонаводницька, 13а. Копії судових документів направляють на ім’я «Фордон Інвестментс та Менеджмент». Такі дії відбувалися ще на початку 2016 року.
Паперове будівництво
Незважаючи на укладення в березні 2007-го договорів оренди землі, до початку 2015-го забудовники не провели навіть підготовчих дій. Натомість після Революції гідності в Київраді створили Тимчасову контрольну комісію (ТКК) для вивчення і перегляду рішень часів Черновецького, які стосувалися земельних питань. На початку 2015-го з ініціативи голови ТКК Тетяни Меліхової було підготовлено проекти рішень про розірвання договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київрадою та забудовниками. Планувалося, що рішення ухвалять 29 травня 2015-го.
Лише тоді ТОВ «Новий дім» звернулося до Департаменту містобудування та архітектури Київради і 30 березня 2015-го одержало умови та обмеження забудови земельної ділянки, необхідні для підготовки до будівельних робіт. Однак зазначені компанії обмежилися лише спорудженням паркана навколо однієї ділянки в грудні 2015 року. Місцеві активісти — мешканці будинку 14б на вул. Метрологічній та жителі села Хотів, дізнавшись про плани забудовників, стали вимагати від Київради розірвання договорів оренди землі та заборони багатоповерхового будівництва, оскільки жодних громадських слухань щодо виділення землі, а також обговорення проекту забудови не проводили. Вони стверджують, що коли намагалися завадити спорудженню паркана, то приїхав представник забудовника й погрожував «купити суди» та завершити будівництво, незважаючи на будь-які рішення Київради.
Боротьба активістів і правозахисних організацій за розірвання договорів завершилася успіхом у липні 2016 року. Київрада розірвала договори оренди через порушення компаніями пунктів 8.4 та 11.4. Перша норма вказує, що компанія-орендар повинна завершити будівництво не пізніше ніж за три роки після підписання договору. Інакше кажучи, у 2010-му будинок уже мав бути зведений. В іншому пункті зазначено, що в разі недотримання трирічного терміну забудови Київрада має право розірвати договір в односторонньому порядку. Здавалося б, на цьому справа повинна завершитися, але ні.
Судовий процес
Перший суд за землі, якими НАН поступилася на користь забудовників, почався ще у 2008-му. Профспілкова організація Інституту теоретичної фізики НАН, з управління якого й вилучили дві ділянки, подала позов до Господарського суду столиці, у якому оскаржила рішення Київради. Як пояснив у коментарях ЗМІ тодішній її голова Володимир Єрмаков, ділянку мали віддати під забудову іншій компанії з обов’язковою умовою виділення 11% квартир працівникам установи. Рішення, ухвалене столичними депутатами, передбачало передачу 7% квартир, але вже Управлінню житлового забезпечення Київради.
Таким чином, НАН не отримувала нічого.
Профспілка програла свій позов. За іронією в мотивувальній частині суд послався на рішення президії НАН про припинення права постійного користування зазначеними ділянками «з метою сприяння вирішенню проблеми забезпечення житлом співробітників НАН України».
У вересні 2016 року вже компанії «Новий дім» і «Конкорд-К» звернулися до Господарського суду столиці з вимогою скасувати рішення Київради про розірвання договорів оренди. 14 і 22 листопада вони здобули перемогу за обома позовами. Судді Василь Мельник та Людмила Шкурдова розглядали справу незалежно одне від одного, але в обох рішеннях майже дослівно записане те саме формулювання: «Підставою для розірвання договору є саме використання орендарем землі не за цільовим призначенням, тобто з іншою метою, ніж встановлена договором, а не те, що будівельні роботи не розпочато». Всупереч очевидним фактам, підтвердженим наданими Київрадою документами, судді вирішили, що її представник не навів жодних доказів відсутності будівництва на ділянках (нецільового використання), і відмовилися розглядати як докази акти обстеження територій. Не переконало суд і те, що навіть декларацію про нібито початок будівельних робіт забудовник подав тільки наприкінці квітня 2016 року.
Читайте також: Забудовники на марші
Обидва судді розглянули справи під час коротких засідань із різницею в часі близько тижня та відмовили в праві долучитися до них третім сторонам: Володимирові Василенку та громадській організації «Екостолиця» (пізніше в аналогічному клопотанні відмовили також нардепу Вікторові Вовку). Відмову пояснили тим, що «не надано доказів, які достеменно підтверджували б, що в разі винесення рішення це може вплинути на їхні права та обов’язки». Таким чином суд проігнорував факт, що Василенко мешкає в будинку, житлові умови в якому будуть суттєво погіршені в разі забудови сусідніх ділянок, і що «Екостолиця» виступає проти знищення охоронних зелених зон довкола парку Феофанія.
«Нам є незрозумілою позиція суду щодо незалучення до участі у справі осіб, які проживають у сусідньому з територією забудови будинку. У цій частині суд не мотивував своєї думки взагалі, що викликає сумніви в його об’єктивності та неупередженості», — розповідає Станіслав Батрин, адвокат Василенка, що намагався долучитися до справи як третя сторона. «Ми надали у своєму клопотанні посилання на інше рішення того самого Господарського суду Києва, де в аналогічній справі він погодився залучити третю сторону. Тобто фактично судді ухвалили рішення, яке суперечить практиці цієї самої установи», — додає він. За його словами, Василеві Мельнику вистачило 15 хв, щоб винести рішення у справі на користь ТОВ «Конкорд-К».
«Забудовник навіть не відповів на запитання, чи веде він усе ж будівельні роботи на місці. Вважаємо рішення у справі незаконними й ухваленими з порушенням норм матеріального та процесуального права. По суті, суд ухилився від повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин справи. Склалося враження, що це узгоджені рішення суддів, хоча ми й не можемо якимось чином це підтвердити», — додає адвокат.
Тепер, за словами Батрина, його клієнт оскаржив рішення Господарського суду в Апеляційному. Зокрема, він просить залучити його як третю сторону та скасувати рішення першої інстанції щодо договору оренди. Свою апеляцію підготувала й Київрада.
У жовтні Національна академія наук також звернулася до Київради з тим, щоб долучити дві ділянки до складу земель парку Феофанія. Поки що на це звернення ніяк не відреагували. Боротьба за землю в заповідній зоні, що почалася 12 років тому, триває.