Причому за економічним критерієм Україна перебуває у трійці найгірших країн. Позаду – лише Зімбабве і Сомалі. За даними видання, вартість життя в Україні значно вища, ніж у США, й анітрохи не нижча, ніж у сусідній Польщі. Цікаво, що Росія, маючи набагато більший потенціал, посіла аж 118-те місце.
Мільярди, зароблені російськими громадянами, не можуть бути використані ними, оскільки концентруються в руках вузького прошарку олігархії та держави, що має власні плани щодо їх застосування. Вони накопичуються на закордонних рахунках, інвестують зарубіжні економіки, вкладаються в дорогу нерухомість в елітних місцях світу та самої Росії. Все це замість того, щоб інвестувати у розвиток виробництв товарів та послуг, яких потребує широкий російський загал.
Нинішня українська владна команда ніколи не приховувала свого захоплення суспільно-політичною та соціально-економічною моделлю, яка сформувалася в Росії в останні роки. Нинішньому голові держави завжди імпонувала помпезність владних інститутів і стиль життя кремлівської еліти, зовнішні ознаки «процвітаючої», «сильної» та «стабільної» держави. Імпонували всі ці ознаки і значній частині українського суспільства, яка підтримала чинного президента на останніх виборах.
Різниця лише в тім, що на відміну від Януковича та його найближчого оточення, мільйони прихильників не помічали чи не хотіли помічати того, що приховується за лаштунками того процвітання сусідньої держави. Вони не розуміли, що впроваджуватися будуть принципи розподілу національного доходу, а сам його розмір, за зорієнтованого на екстенсивне споживання наявних ресурсів режиму, залишатиметься таким самим.
Детальніше про приреченість російської суспільної моделі читайте у статті "Багата держава – бідні громадяни".