Наші звіздарі

Д умки про безмежжя космосу у певний час обсідають кожного. Хто з нас не намагався уявити собі неозорий Всесвіт? Але для астрономів це щоденна робота… «Нам треба якось пояснювати світобудову, – бідкається Іван Крячко, завідувач відділу науково-технічної інформації Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України, автор шкільного підручника з астрономії, – і учням, і собі. Намагаємося знаходити якісь аналогії. Зараз провідною є ідея Мультиверсуму – наш Усесвіт не один, їх дуже багато. Науковці прийняли цю версію, щоб відійти від ідеї Бога, інакше треба відверто зізнатися, що ми створені якоюсь надприродною силою. Пояснюючи сутність Мультиверсуму, ми говоримо: уявіть собі піну, яка виникає під час ручного прання. Маса цих бульбашок – це всесвіти. Ми перебуваємо всередині своєї бульбашки й дізнатися про те, що діється в інших – ніколи не зможемо. А величезний Мультиверсум ми уявляємо собі площиною, в якій ці бульбашки піднімаються, лускають і розлітаються врізнобіч. Уявили?!..»

 

Тримаючи в уяві велетенську ванну з мильною водою, піднімаємося до величезного телескопа, що потрапив до ГАО як репарація з Німеччини після Другої світової. Це вже музейний експонат. Вузькі круті сходи, майже вулична температура. Уявити себе астрономом складно – день надворі. А ось бульбашки таки зачепили – все роздуваються… «У кожного своя спеціалізація, – розповідає Іван Павлович. – Хтось досліджує Сонце або спостерігає за кометами чи іншими міжгалактичними об’єктами, а хтось просто стріляє лазером по супутнику й чекає від нього відповіді, бо має виконувати контракт із космічною агенцією. Над світобудовою теж думають окремі фахівці – їх називають космологами».

 

 

Одним із професійних обов’язків астронома Сергія Борисенка є пошук нових комет: «Після піврічного сезону спостереження ледь не відкрив комету, – з жалем каже він. – Досліджуючи, ми знімаємо площини – частинки неба. У вересні знімали одну ділянку, а вже за кілька днів на сусідній ділянці канадієць Роберт Кардінал відкрив нову, достатньо яскраву комету». Вся справа в погоді, вважає Сергій. В Україні придатна для спостережень погода буває два-три місяці на рік. в Америці ж, особливо у ближчих до екватора областях, клімат дає змогу вести спостереження триста днів на рік. А винагорода однакова – за відкриття комети присуджують міжнародну премію Едгара Вільсона – $20 000. Гроші ділять на кількість людей, котрі здійснили відкриття. Отримують мис­­ливці за кометами і свою часточку слави – упійманих за хвіст називають їхніми іменами. Найчастіше щастить американцям, хоч останнім часом активнішим став Китай.

 

Київ – місце для спостережень далеко не найкраще. Безхмарних ночей випадає небагато, та й ілюмінація великого міста заважає. «Часто я виїжджаю в село, – зізнається Сергій. – Там у мене стоїть апаратура, частково придбана за грантові кошти – гарний об’єктив, який не робить викривлень, і цифрова камера, здатна захопити досить великий шматок неба. Управляється все це через комп’ютер. Спостерігати зручно, мож­­на сидіти хоч цілу ніч, адже в кімнаті тепло. Це надворі, де розташована камера, має бути холодно, щоб не було теплових шумів». Ось так, сьогодні вже практично немає телескопів, у які треба дивитися безпосередньо. Спостереження ведуть через комп’ютер, а сигнал передається через оптичне волокно або звичайні usb-кабелі.

 

 «Мені перша комета, – каже Сергій Борисенко, – трапилася ще в школі, у дев’ятому класі. Був серпень 1990 року – чисте небо, чудова погода, теплі ночі. Це була комета Леві – неяскрава й невелика, третьої з половиною зоряної величини, дуже цікава. На той час я вже передплачував астрономічні журнали й вивчив усе зоряне небо. Комету знайшов за зазначеними в журналі «Земля и Вселенная» координатами. Союз розпадався, і дістати журнал було проблемою… Тож після школи я вже не мав сумнівів щодо вибору професії». Вже в лютому в Україні має бути видно комету Лулін 5-ї зоряної величини – навіть неозброєним оком. Може, й завдяки їй астрономів побільшає…

 

До речі, відкрити комету або астероїд – це єдиний легальний спосіб увічнити своє ім’я на небесних мапах. Усі інші «присвоєння назв», як і роздавання ділянок на Місяці за кругленьку суму, є фікцією. Астрономи спершу відкривають галактики, а вже потім розкладають їх на зорі, таким чином «відкриваючи» й світила. Але замість називати, їх просто рахують і укладають списки, які в астрономії називають каталогами. Найбільший каталог зірок, нарахованих за допомогою спеціально відправленого в космос супутника, містить понад мільйон закаталогізованих світил. Але доки існуватиме людство, знаходитимуться люди із сумнівами, які думатимуть приблизно так: «А раптом їх там уже не мільйон? Треба перелічити…»

 

 

 

Особливість професії: астрономи на долю не скаржаться – надто мізерними виявляються турботи про платню порівняно з величчю Все­світу. Хоча насправді В’ячеслава Ольшевського, аспіранта третього року навчання відділення фізики сонця ГАО НАНУ, годує земний приробіток. Робота не для душі, а для прогодування сім’ї займає майже весь день. На щастя, залишаються дорогоцінні ночі для коханих – зірок і дружини. А що робити – 1400 гривень стипендії, гуртожитку не надають – треба винаймати квартиру, надія тільки на закордон­­­ні гранти. А їздити, шукати знайомства, спілкуватися з колегами – все своїм коштом. «Перебуваючи в обсерваторії в Голосіївському лісі, я зараз проводжу розрахунки на суперкомп’ютері на острові Ла Пальма,– розповідає В’ячеслав. – З технічного погляду це зробити легко, я там отримав тисячу обчислювальних годин, тож підключаюся й рахую – хочу-таки дописати свою дисертацію на тему «Розповсюдження і трансформація магніто-акустичних хвиль у сонячних плямах». Що саме це значить, довго пояснювати. Наскільки мені відомо, читачі газет і журналів сьогодні набагато краще знаються на астрології, ніж на астрономії».

 

Втім, Ярослав Яцків, академік НАН України, який очолює ГАО з 1975 року, допоміг нам відповісти на закид аспіранта. Вчений зі світовим ім’ям розповів Тижню, що саме маємо знати цього року. Все просто, як оберт Землі навколо Сонця: «З того часу, як Галілео Галілей уперше подивися в космос через телескоп, в астрономії зробили декілька глобальних відкриттів. Зокрема, людство дізналося, що наш Усесвіт з’явився 14 млрд років тому і з того часу розширюється – це відомий закон Габбла. Знання, якими оперує світова астрономія, базуються на відкриттях межі ХХ–ХХІ століть. Лише 4% того, що ми бачимо, становить так звану баріонну матерію, її ми спостерігаємо. Ще 25% – це темна матерія, прихована від нас. Ми знаємо, де вона є, як вона себе поводить, але ми не знаємо, що це таке. Тут астрономія поєднує очікування з теоретичною, експериментальною фізикою: адронний колайдер, який має запрацювати ближчим часом у Швей­царії, повинен пролити світло на природу темної матерії. Ну й, нарешті, темна енергія – це взагалі загадка. Це той не відомий для нас фон у Всесвіті, який утворює більше 70%, про який знаємо лише, що він має властивість антигравітації. Це призводить до того, що Всесвіт розширюється, розвивається з прискоренням». Далі академік, не очікуючи, доки ми хоч як-небудь уявимо все змальоване, повідомив, що най­грандіозніші астрономічні відкрит­­тя, безперечно, ще попереду. І, хоч у нього та його обсерваторії є свої амбіції, статися вони можуть уже практично будь-де.

 

 

Академік знає, що стверджує. Приблизно 10% населення подобалося спостерігати за зірками. Але дозволити це собі з технічного погляду змогли лише сучасні нащадки звіздарів, для яких власний телескоп перестав бути мрією. Якісний аматорський телескоп із точним наведенням і зручним управлінням коштує від $1 тис. Дорогувато, але зірки того варті! І, звичайно, є пропозиції від 200 грн – і для дітей, і для дорослих. Мрії втілюються – астроном Юрій Іващенко свого часу заснував у селі Андрушівка на Житомирщині приватну обсерваторію. Зараз у ній встановили два телескопи, з яких ведуть спостереження за астероїдами. І саме тут, а не в державних обсерваторіях, було відкрито три нові астероїди вперше в історії незалежної України. 

 

Ще цікава деталь – на початку нинішньої кризи, коли люди починали масово скуповувати техніку, боячись знецінення грошей, став­­ся бум продажів саме астрономічного спорядження, телескопів і екранів.