8 травня 1945 року. Нарешті закінчилася Друга світова війна; Європа звільнена від нацистської диктатури.
9 травня 1950 року. Тодішній міністр закордонних справ Франції Шуман, намагаючись зробити ще одну війну як політично, так і технічно неможливою, пропонує сміливий план створення Європейської спільноти з вугілля та сталі. Неймовірно: лише через п’ять років після завершення Другої світової війни членами цього передвісника Європейського Союзу стають Франція та Західна Німеччина — багатовікові архівороги. І відтоді розгортається історія успіху…
Травень 2020 року. Замість того щоб спільно вшанувати та відзначити ці два поворотні моменти в недавній історії, які сприяли тому, щоб Європа набула внутрішнього переплетіння зв’язків, якого не мала ніколи раніше, ґрунтуючись на багатосторонньому співробітництві, а не на окремішніх підходах із нульовою сумою, ми протистоїмо пандемії, яка змусила світ, яким ми його знаємо, зупинитися.
Утім, як посли Франції та Німеччини в Україні, ми відчуваємо, що є повна підстава зробити на мить паузу й ушанувати те, чого ми досягли. Ми тепер представляємо не архіворогів, а радше архідрузів. Наша співпраця — як на двосторонньому, так і на міжнародному рівні, зокрема в рамках Європейського Союзу, — базується на взаємній довірі, дружбі та солідарності. І, як видається сьогодні, ці принципи не лише пройшли випробування часом, а й потрібні більш, ніж будь-коли, для нашої відповіді на глобальну кризу через COVID-19.
Читайте також: Дипломатія завтрашнього дня
Ми глибоко вдячні за те, що працюємо в країні, яка прийняла ці самі принципи. В Україні ми щодня є свідками того, як ідеї міжнародного співробітництва, мультилатералізму та солідарності ґрунтовно впроваджуються в політиці — у протистоянні COVID-19, але не тільки. «Мрія» доставляє гостро необхідні медичні засоби до Німеччини та Франції; ми спільно працювали над поверненням наших громадян, які опинились у скруті в різних куточках світу. А щоб полегшити наслідки пандемії в Україні, Франція та Німеччина на двосторонній основі, а також у рамках Європейського Союзу та інших міжнародних організацій спрямовують їй фінансову й матеріальну допомогу. На додаток до вже наявної підтримки ЄС надасть зі свого боку Україні макрофінансову допомогу в розмірі €1,2 млрд. Крім того, Франція та Німеччина ініціювали нові проекти співпраці або ж перенаправили вже наявні формати співробітництва для реагування на кризу в галузі охорони здоров’я. Чи то йдеться про підтримку українських екстрених служб або місцевих громад на Сході України, чи то про надання допомоги найуразливішим верствам, зокрема через мережі «Червоного Хреста», чи то про допомогу медичним працівникам з різних українських лікарень у встановленні прямих контактів з нашими лікарями, які перебувають на передовій у боротьбі з епідемією, — наледве минає хоч день, коли ми, як посли, не підписуємо угод про співпрацю, не передаємо ту чи іншу допомогу або ж не запускаємо (звісно, віртуально) нові проекти.
Упродовж карантину на двосторонній основі або ж у рамках багатосторонніх форматів, таких як G7, ми провели чимало часу в змістовному спілкуванні з різними представниками українського уряду, обговорюючи поглиблення нашої співпраці у зв’язку з кризою COVID-19 та всупереч їй. Нас особливо тішить те, що чимало новостворених проектів реалізують не уряди, а діячі громадянського суспільства. Це цілком зрозуміло: хоч наразі кордони й були відновлені з епідеміологічних причин, утім, жодних кордонів не існує в серцях і головах наших народів, які допомагають одне одному в скрутні часи.
Це правда, якщо говорити про нашу співпрацю та спільні зусилля, які сягають набагато далі, ніж стримування пандемії. Хоча наші зусилля в боротьбі зі світовою пандемією сьогодні посідають центральне місце, конфлікти та інші глобальні виклики не припинилися самі по собі з початком кризи в галузі охорони здоров’я. Це, звичайно, значною мірою стосується і війни на Сході України. Наші міністри закордонних справ виступили спільно із закликом до всіх сторін узяти на себе відповідальність за життя людей на Сході України, а також підтримали заклик генерального секретаря ООН до глобального припинення вогню на планеті. А 30 квітня відбулася зустріч міністрів «нормандського формату». Ми дійсно сподіваємося, що цей новий раунд обговорень зможе віднині привести до конкретних результатів у зоні конфлікту: повне та стійке припинення вогню, відкриття нових контрольно-пропускних пунктів перетину лінії розмежування, нові кроки вперед у напрямку розмінування, розведення сил або обміну утримуваних осіб. Ці заходи з побудови довіри набувають ще більшої важливості під час пандемії, тоді як кінцевою метою залишається мирне вирішення конфлікту на Сході країни.
Читайте також: Самотність маленької людини
Окрім підтримки у відновленні свого суверенітету й територіальної цілісності, Франція та Німеччина продовжують підтримувати Україну на шляху реформ. Як і в інших країнах, необхідна реакція на спалах COVID-19 спричиняє важкі наслідки для економіки. Разом з тим ми лишаємося переконані, що кроки з реформування вже зроблені протягом останніх років, а також усі проекти та програми, реалізовані з допомогою міжнародних партнерів, зробили Україну сильнішою в протистоянні цій глобальній пандемії. Вирішальне значення тепер і надалі матиме продовження реформ, зокрема в банківському секторі чи в земельній сфері, не лише для отримання необхідної грошової підтримки з боку МВФ, а й для побудови міцнішої, більш стійкої економічної та соціальної основи для майбутнього України як демократичної, західної країни.
—————
На додаток до вже наявної підтримки ЄС надасть зі свого боку Україні макрофінансову допомогу в розмірі €1,2 млрд.
Крім того, Франція та Німеччина ініціювали нові проекти співпраці або ж перенаправили вже наявні формати співробітництва для реагування на кризу в галузі охорони здоров’я