Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповідає про загрозу радикалізації у середовищі своїх співвітчизників і про межу, яку кримські татари у своїх протестах ніколи не перейдуть.
УТ: Пане Рефате, ви не боїтеся, що з огляду на останні конфлікти в Криму Меджліс втрачатиме свій вплив на користь більш радикальних організацій, наприклад салафітів?
— Все може бути. Знаєте, те, що зараз відбувається в Криму, просто так з неба не падає. Можна помітити зовнішнє втручання. Воно здійснюється не лише через [335]проросійські організації, можуть бути вибрані провокатори і з кримських татар. Я думаю що питання перебуває у сфері відповідальності правоохоронних органів, у першу чергу СБУ. Тут потрібно ретельно аналізувати дії насамперед Росії. Це проблема не лише кримськотатарська, не лише самозахоплень, це, наприклад, проблема-2017 (рік виводу військового флоту Росії — «ТИЖДЕНЬ»), проблема дестабілізації ситуації в Україні взагалі.
УТ: Чи є загроза радикалізації самого Меджлісу?
— Відповім загальною формулою: коли не вирішуються проблеми якоїсь великої групи людей, радикалізація завжди можлива. Але я впевнений, що така радикалізація ніколи не вийде за визначену межу, за ту, де вже починається антиукраїнська, антидержавна діяльність.
УТ: Вам не закидають, що Меджліс пертворився з руху, який представляє увесь кримськотатарський народ, на такий собі клуб голови Меджлісу Джемільова і його заступника Чубарова?
— Татари — дуже демократичний народ, люблять дискутувати з будь-якого приводу. Скоро, 10 грудня, буде Курултай, і я думаю, що після дискусій там буде обраний новий склад керівництва. Чи будуть ті самі люди обрані, чи інші — мені зараз складно сказати, адже є різні підходи. Але оскільки люди після вільної дискусії обирають інших людей, то, на мою думку, це демократична процедура. Авторитет Меджлісу та його керівників, хто б ними не був, поки тримається на тому, що його політика більш-менш відповідає уявленням та побажанням більшості кримських татар.
УТ: Коли на київському рівні проблеми татар вирішувалися краще: за часів президентства Кучми чи зараз?
— Ситуація приблизно однакова: за Кучми приймалося досить багато рішень щодо кримських татар, із яких лише деякі доводилися до кінця. Нині створюється враження, що Президент розуміє необхідність вирішення кримськотатарської проблеми, але у нього просто не доходять до цього руки.
УТ: Що стосується останнього зіткнення на Ай-Петрі, то здається очевидним, що татари не мали права торгувати на території заповідника. Ви вважаєте інакше?
— У судових виконавців, котрих супроводжував «Беркут», було рішення стосовно однієї ділянки — громадянина Ернеста Мустафаєва. Люди, які зібралися, щоб відстояти свою власність, погодилися не чинити першкод у виконанні рішення щодо неї. Однак судові виконавці та керівники міліції після двадцятихвилинної наради почали зносити усе підряд. Було знесено додатково будівлі на семи чи восьми ділянках. При цьому рішень щодо них виконавці надати не змогли. Ми впевнені, що їх у міліції й не було. У результаті 7 людей потрапили до лікарні, з них четверо — з переломами кінцівок, травмами голови й один із вогнепальним пораненням, можливо, з гвинтівки «Форт», що є на озброєнні у міліції.
СЛОВНИЧОК
Меджліс — представницький орган кримських татар, який обирається на загальному з’їзді — Курултаї.