Регламентний комітет Верховної Ради рекомендуватиме нардепам голосувати за надання дозволу на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Олександра Онищенка, однак це не означає дозволу на арешт нардепа. Про це написав нардеп від «Батьківщини» та член Комітету з питань запобігання і протидії корупції ВР Ігор Луценко на сторінці у мережі Facebook.
За його словами, Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повинна була зробити два окремих подання – для затримання Онищенка і для його арешту.
«Будуть зауваження – щодо того, що на затримання і на арешт треба окремі подання. Ця вимога міститься у 218 статті 35 глави Регламенту ВРУ. Таким чином, комітет наполягатиме на виконанні цієї норми регламенту. До речі, по Клюєву були окремі подання – тоді ГПУ виконала цю норму. Чому САП не виконує ці норми зараз – загадка», – написав Луценко.
Він додав, що до 5 липня у САП є час для виправлення помилок.
«Прокуратура може надати відповідні подання, і встигнути винести усі питання комплектом на вівторок, перший сесійний день. Якщо це не буде зроблено – то може повторитися історія з нардепом Сергієм Мельничуком, котрого Рада дозволила притягнути до кримінальної відповідальності, але арештований він не був», – зазначив нардеп.
У статті 218 закону «Про регламент Верховної Ради» дійсно міститься виклад процедури надання згоди на притягнення до відповідальності нардепа. Зокрема, там указано таке: «Подання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата, затримання чи арешт судді Конституційного Суду України, судді суду загальної юрисдикції ініціюється відповідно прокурором і судовими органами. При цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання».
Слід зазначити, що ініціатором подання є САП, однак направляє його до Верховної Ради генпрокурор Юрій Луценко.
Також нагадаємо, що раніше Луценко, також на Facebook, уже коментував можливе притягнення до відповідальності Онищенка.
«Звісно, треба негайно голосувати за те, щоб дати можливість правоохоронцям притягнути Онищенка до кримінальної відповідальності. Але з таким рішенням ВР будуть проблеми. На мій погляд, повної легітимності у суспільстві, у очах світу воно не буде мати, через те, що до сих пір не притягнуті до кримінальної відповідальності ті, хто беззаконно кинув за ґрати народного депутата Мосійчука (нардеп «Радикальної партії Ляшка – Ред.) (навіть якщо ми припустимо, що він вчиняв певні корупційні дії – процедура його арешту була грубим попранням Конституції та законів)» – зазначив він.
Ще раніше прокоментувала справу лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка назвала провадження проти Онищенка «замовним».
«Зараз йде рейдерство бізнесу, що колись було при Януковичі, віджимають бізнес. У Онищенка зараз забирають бізнес. Онищенко на слуху, а є багато підприємців, у яких зараз забирають бізнес», – заявила вона.
У свою чергу, нардеп від БПП Сергій Лещенко звинуватив Тимошенко, а також «Радикальну партію Ляшка» у змові з Онищенком.
«Те, що ми бачимо сьогодні – це спроба зруйнувати довіру до НАБ руками Юлії Тимошенко. Минулого тижня до неї приєдналися і депутати від партії Ляшка. Вони в один голос говорять про те, що справа Онищенка – це «рейдерська атака», «спроба забрати бізнес», – заявив Лещенко.
Як повідомлялося, подання про надання згоди на арешт нардепа Онищенка ГПУ отримала вдень 15 червня. Наступного дня його скерував до Ради генпрокурор Юрій Луценко.
Антикорупційний прокурор Назар Холодницький того ж дня пояснив, що подання про надання згоди на притягнення до відповідальності Онищенка підготовлене в рамках розслідування кримінального провадження про зловживання при реалізації газу, видобутого під час спільної діяльності з ПАТ «Укргазвидобування».
Нагадаємо, що 15 червня детективами НАБ та прокурорами САП, в рамках розслідування цієї схеми, було здійснено 37 обшуків у Львові, Дніпрі та Києві. В результаті було затримано 10 осіб, підозрюваних у причетності до газової схеми. 29 червня на кордоні з РФ затримали одинадцятогого підозрюваного.
За попередніми даними, в результаті викритої газової схеми державі було завдано збитків на суму 3 млрд грн. З яких 1,6 млрд. – це кошти, отримані в результаті перепродажу газу посередниками та виведені через фіктивні підприємства. 1,3 млрд. грн – це несплачена сума ренти за користування надрами.