Після двох каденцій нинішній міський голова Володимир Миколаєнко участі у політичних змаганнях за ключі від Херсона не бере. Обійнявши посаду у 2014 році на хвилі Революції гідності, тодішній голова міської організації політичної партії «Батьківщина» вже мав досвід роботи в органах місцевого самоврядування: був заступником голови районної ради, депутатом міської ради кількох скликань, а після революції – її секретарем. На позачергових виборах у травні 2014 року Миколаєнка обрали міським головою. У жовтні 2015 року вже на чергових виборах він знову здобув перемогу (24% у першому турі і 70,5% – у другому). Втім за роки перебування Миколаєнка на посаді Херсон все нижче і нижче скочувався у різноманітних рейтингах у порівнянні з іншими обласними центрами: найгірше з оцінкою якості послуг та благоустрою, найгірше з відчуттям особистої безпеки (за даними Шостого муніципального опитування, група «Рейтинг»), а отже і жодних шансів продовжити термін перебування на посаді міського голови Миколаєнко не має та й не намагається.
Амбіції посісти крісло очільника Херсона заявили 17 кандидатів. Найрейтинговіші висуваються не під знаменами всеукраїнських партій, а, де-факто, під прапорами особистих регіональних. За інформацією соціологічної групи «Рейтинг» станом на другу половину вересня, лише шестеро мали показники більше 5%:
Читайте також: Гра на своєму полі. Чим займається «партія мерів» у базовому регіоні
– Ігор Колихаєв, народний депутат 9-го скликання, суб’єкт висування ПП «Партія Ігоря Колихаєва «Нам тут жити» – 31,2% (за даними наведеного опитування серед тих, хто має намір голосувати і визначився – Ред.). Ігор Вікторович – єдиний з п’яти депутатів Верховної Ради від Херсонщини переміг на 184-му окрузі як само висуванець. Решта четверо нардепів (округи 182, 183, 185 і 186) представляють у парламенті партію «Слуга народу». Саме ця перемога, дала Колихаєву певну упізнаваність на всій території області – президентській партії програли політичні важковаговики, а тут перемога ще й без жодної партійної підтримки. Правда, 184-й округ – єдиний в області, де на тих виборах не виставила кандидата рейтингова «Опозиційна платформа – За життя» (ОПЗЖ). Політична орієнтація Колихаєва – не визначена.
– Володимир Сальдо, колишній неодноразовий міський голова Херсона, народний депутат 7-го скликання від фракції Партії регіонів (2012-2014 рр.), зараз – депутат міської ради. Суб’єкт висування у мери – ПП «Блок Володимира Сальдо». В опитуванні вказано його рейтинг у 23,2%. Володимир Васильович втратив мандат народного депутата після Революції гідності. Вже на чергових місцевих виборах у жовтні 2015 року спробував повернути собі посаду міського голови, вийшов до другого туру з Миколаєнком, але знявся з виборів. У другому турі з діючим мером замість Сальдо змагався Владислав Мангер (зараз один із обвинувачених у вбивстві Катерини Гандзюк – Ред.).
– Юрій Кирилов, депутат Херсонської міської ради, ректор Херсонського державного аграрно-економічного університету, суб’єкт висування ПП «Слуга народу» – 13,4%. На позачергових виборах до Верховної Ради влітку 2019 року, Кирилов висувався по 183 виборчому округу від партії «Європейська Солідарність», але переможцем тоді стала нардеп від «Слуги народу» Вікторія Вагнер. При цьому Кирилов ніколи особливої уваги місцевому самоврядуванню не виявляв. За інформацією регіональних ЗМІ, за півтора роки він пропустив дві третини пленарних засідань міськради.
Читайте також: Тонкощі політики. «Євросолідарність» у Кропивницькому очолив лауреат антипремії «Вата року»
– Михайло Опанащенко, народний депутат 7-го скликання, суб’єкт висування – ПП «Опозиційна платформа «За життя» – 8,6%. У 2010 році Опанащенко був обраний депутатом Херсонської обласної ради, а вже у 2012-му став народним депутатом. На позачергових виборах 2014 року невдало намагався зберегти парламентський мандат. З 2015-го по 2019-й брав участь чи не в усіх виборах у Херсонській області, але невдало.
– Іван Глухов, декан факультету фізичного виховання та спорту Херсонського державного університету, суб’єкт висування – ПП «Європейська Солідарність» – 5,3%. Неодноразово брав участь у місцевих виборах, але вище депутата районної ради в Херсоні поки не піднімався.
– Василь Федін, депутат Херсонської обласної ради, суб’єкт висування – ПП «Херсонці». Знана людина в місті. Тривалий час очолював Херсонський суднобудівний завод, власником якого є народний депутат Вадим Новинський. Відповідно був і головою Херсонської обласної організації партії «Опозиційний Блок». У 2012 році, маючи мандат депутата Херсонської міськради, висувався до парламенту від Партії регіонів. Програв, але в 2019 році знову намагався стати нардепом. Разом із Сальдо та Опанащенком ділить міський «біло-блакитний» електорат.
Окремої уваги заслуговує кандидат Кирило Стремоусов. Його імені поки немає в оприлюднених передвиборчих опитуваннях, але постать цікава. Після 2014 року у місті активно лунають небезпідставні обвинувачення Стрємоусова у сепаратизмі за організацію «Русских пробежек». У 2017 році він побився з міським головою Миколаєнко, відірвавши останньому рукава від пальто, у 2019-му влаштував стрілянину у місцевому пресклубі, у 2020-му відзначився побиттям журналіста регіонального ЗМІ. Кирилом цікавилось і СБУ, і МВС. Але маємо, що маємо – сьогодні він кандидат на посаду Херсонського міського голови.
За попередніми прогнозами, ніхто з кандидатів не має абсолютної підтримки виборців. Головна боротьба відбувається за право входження у другий тур між Колихаєвим, Сальдо та Кириловим. У кожного для успішного вирішення цього завдання є своя перепона та свої «скелети у шафі».
Читайте також: «Слуга народу» на Луганщині. Коли за сварками не видно роботи
Колихаєв зумів за півроку вирішити питання низької упізнаваності в Херсоні завдяки римському принципу: «хліба та видовищ». Вже маючи найвищі рейтинги, він зіштовхнувся з застосуванням проти нього і його команди технології двійників. Їх проти «колихаєвців» зареєстрували одразу двох: проти самого кандидата Ігоря Вікторовича Колихаєва – Юрій Анатолійович Колихаєв, а проти голови Херсонської міської організації партії «Нам тут жити», першого номеру у списку до Херсонської міської ради, Юрія Геннадійовича Рожкова – Юрій Степанович Рожков.
У той же час, Сальдо веде боротьбу з власним антирейтингом, який склався за часи його перебування під знаменами Партії регіонів у парламенті під час Революції гідності. Завдяки підтримці біло-блакитної ідеології та високій упізнаваності він має шанси «відкусити» чималу частину електорату кандидата від ОПЗЖ Опанащенка.
Кирилов, особистий рейтинг якого поки майже удвічі нижчий за рейтинг партії президента, намагається довести херсонцям свою ефективність і підняти упізнаваність.
За попередніми опитуваннями, значна мешканців Херсона поки що залишається невизначеною щодо кандидатури, за яку готові віддати свій голос. Вочевидь, на них не впливають картинки з бордів або якість продуктових наборів. Те, до яких козирів у рукавах вдадуться кандидати та їхні передвиборчі штаби в останній місяць кампанії, і визначить, хто зможе вийти у другий тур перегонів.