Онлайн-зустріч лідерів США та Росії стала однією з головних тем для західних медіа у вівторок, 8 грудня. Переговори відбулися на тлі багатьох заяв про ризик нової ескалації російської агресії в Україні у найближчі місяці.
Французька щоденна газета Le Figaro пише: «Побоюючись російського наступу на Україну, американський президент не виявляє жодного наміру відправити туди війська… Довгоочікуваний дзвінок двох лідерів відбувся на тлі зростаючого занепокоєння з боку Сполучених Штатів та їхніх західних союзників з приводу російських військових дій на кордоні з Україною. Вашингтон вважає ризик ескалації дуже серйозним. Обидва президенти стояли на радикально протилежних позиціях. Джо Байден мав намір отримати гарантії від свого російського колеги, що він не розпочне операції проти Києва. Владімір Путін, зі свого боку, вимагав гарантій, що НАТО ніколи не прийме Україну до своїх лав. Американці та їхні союзники попередили про неприйнятність цієї вимоги. «Хто є членом НАТО, вирішують країни НАТО, а не Росія», – сказала речниця Білого дому Джен Псакі».
Тижневик Le Point зауважує на темі співпраці США та союзників: «У вівторок Джо Байден та Владімір Путін здійснили двогодинний обмін думками. Провідною темою був ризик військової ескалації в Україні… Сполучені Штати дістали багато критики за те, що під час виводу військ з Афганістану діяли переважно на свій розсуд, і загалом – часто вирішують міжнародні питання, не надто консультуючись з союзниками. Цього разу американці наполягають на тісній координації з європейцями та українцями».
Читайте також: Die Welt: Політичне майбутнє Урсули фон дер Ляєн на волоску
Канадійський часопис Journal de Montréal вважає, що зустріч була все ж більш вигідною Москві: «Згідно з повідомленням з Білого дому, Джо Байден повторив своєму російському колезі тезу про «підтримку суверенітету й територіальної цілісності України»… Схоже, надія встановити «стабільні» та «передбачувані» взаємини з Росією, що її висловив у червні американський президент під час зустрічі в Женеві, віджила своє… Кремль заперечує будь-які плани вторгнення та звинувачує Вашингтон у зневазі до власних тривог: через посилення активності країн НАТО в Чорному морі, бажання України приєднатися до трансатлантичного альянсу та бажання Києва дістати західну зброю. Багато спостерігачів у Європі та Сполучених Штатах вважають, що Володимир Путін блефує з розгортанням сил на кордонах України, але мало хто повністю відкидає можливість нападу. Якщо Москва вдасться до конкретних дій, високопоставлений чиновник Білого дому попередив напередодні саміту у вівторок, що Сполучені Штати «прихильно відреагують» на вимогу збільшення військової присутності США у Східній Європі та нададуть більше підтримки українській армії… Сам факт проведення цього віртуального саміту Байден-Путін вже є для Росії успіхом. Москва претендує на статус потужного геополітичного гравця, тож їй вдалося принаймні на певний час відволікти американського президента від його головного стратегічного пріоритету – суперництва з Китаєм. Кремль закликав до зустрічі віч-на-віч двох президентів упродовж кількох тижнів».
Французький тижневик L'Express зазначає, що Захід має скромний арсенал дієвого впливу на політику Росії: «Саміт констатував напругу, яку не вдалося розвіяти: Джо Байден погрожував Владіміру Путіну «відчутними економічними санкціями», якщо він вторгнеться в Україну, а президент Росії безуспішно вимагав гарантувати зупинку розширення НАТО. Байден не вдався ані до обіцянок, ані до поступок… Це схоже на діалог глухих, тоді як США, НАТО та Київ звинувачують Москву в нагромадженні військ на кордоні з Україною, з метою напасти на неї. Скупі на деталі Сполучені Штати все ж помахали червоною ганчіркою. Мова – про газогін «Північний потік-2», через який Росія, дуже залежна від свого експорту вуглеводнів, хоче подвоїти поставки природного газу до Німеччини. Нагадуючи, що трубопровід ще не введений в експлуатацію, американський радник з національної безпеки Джейк Салліван уточнив: «Якщо Владімір Путін хоче, щоб газогін «Північний потік-2» транспортував газ, він, можливо, не ризикуватиме й не захоплюватиме Україну. Ось «важіль», що мають у своєму розпорядженні країни Заходу».
Бельгійський часопис Le Soir доволі сухо прозвітував, що Байден, окрім Путіна, також зв’язався з європейськими лідерами: «Джо Байден поспілкується зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у четвер, щоб обговорити розмову з Путіним. Після цього віртуального саміту американський президент вже розмовляв з Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Ангелою Меркель, італійським прем’єр-міністром Маріо Драгі та британським прем’єром Борисом Джонсоном, щоб «повідомити їх [про розмову] і проконсультуватися з кожним щодо процедури, якої слід дотримуватися». Усі підтвердили свою прихильність «територіальній цілісності» України та пообіцяли залишатися «в тісному контакті», повідомляє Білий дім».
CNN фокусується на результатах відеодзвінка Владіміра Путіна та Джо Байдена та цитує радника з національної безпеки Джека Саллівана під час пресконференції після віртуальної зустрічі. «Я подивлюся вам в очі і скажу так само, як президент Байден, дивлячись йому (Путіну – Ред.) в очі, заявив сьогодні, що те, чого ми не робили в 2014 році, ми готові зробити зараз», – заявив Салліван. Видання пише із посиланням на свої джерела в розвідці, що протягом останніх кількох місяців Росія створила власні лінії постачання, зокрема медичні частини та паливо, які могли б витримати затяжний конфлікт, якщо Москва вирішить вторгнутися в Україну.
Німецьке видання Die Welt повідомляє, що Джо Байден погрожував зупинити трубопровід «Північний потік-2» у разі, якщо Росія вдасться до нападу на Україну.
Польський ресурс TVPInfo у своєму матеріалі про відеодзвінок між двома політиками цитує американського сенатора Теда Круза, який каже, що під час переговорів між Путіним та Байденом із оборонного бюджету США зник фрагмент про санкції. «Поправка сенатора-республіканця Джима Ріша мала накласти додаткові санкції на «Північний потік-2», тоді як поправка демократа Роберта Менендеса, яку називають «матір'ю всіх санкцій», містила низку санкцій проти «Північного потоку-2», російської фінансової системи та олігархів, які будуть спрацьовувати в разі російської агресії», – пише польське видання.
TVPInfo зазначає, що рішення було тим більш дивним, що ще днем раніше здавалося, що в Конгресі є консенсус стосовно нових положень.