От ви не знаєте, але головна проблема людства полягає в тому, що людство вперто не хоче дорослішати. Нещодавно Тиждень писав про те, що в США стають дедалі популярнішими так звані курси дорослішання. Вік тих, хто записується на ці курси, коливається від 13-15 до середини 40 років. На них людям допомагають «успішно пройти доросле життя», навіть тим, хто юридично і фактично мав би пройти його досить давно. Теми на цих курсах охоплюють широкий діапазон: від базових — як правильно одягнутися на співбесіду — до складних, наприклад, як подати податок на прибуток.
Як виявилося, це тенденція поступово поширюється по всьому світу. Так, як повідомляє New York Post, в Канаді деякі університети пропонують курс «Дорослішання 101». Зумери відчайдушно записуються на такі семінари, намагаючись навчитися тому, що попередні покоління могли б назвати здоровим глуздом: як прати, складати бюджет на оренду чи орієнтуватися в продуктовому магазині, не ґуґлячи «що таке ріпа?» чи «як зварити рис?». Цікаво, що студенти звинувачують свою попередню освіту в тому, що вони нічого не вміють, тож, на їхню думку, їх і не вчили дорослішати, а лише набивали голови непотрібними фактами. Школи, за словами старшокласників, підводять своїх учнів не в науковому плані, а в практичному.
У статті наводиться думка Джин Твенґе, професорки психології Університет штату Каліфорнія в Сан-Дієго й авторки книги «Покоління», про те, що сучасні 20-річні вступають у доросле життя з порожніми ящиками для інструментів: «Діти стають менш незалежними. Вони з меншою ймовірністю вчаться робити дорослі речі в старших класах. Потім вони вступають до університету і все ще не знають, як це робити. Ми відправляємо їх у доросле життя без інших навичок. Якщо вони не вчаться самостійно приймати рішення і вирішувати проблеми, це може бути складно». Головна причина цього — так зване «гелікоптерне» виховання та затягнутий підлітковий вік, що погіршується зростанням кількості молоді, яка живе з батьком-матір’ю і є фінансово від них залежною. До 1960-х старшокласники Нью-Йорка вчилися готувати, прибирати та шити в рамках стандартної навчальної програми. У 2025 році їм пощастить, якщо вони знатимуть, як прати білизну.
New York Post цитує думку десятикласника Зака Лейтнера, який переконаний, що давно забуті уроки домоводства, від яких відмовилися під час Руху за визволення жінок (друга хвиля фемінізму у 1960-ті), позбавили представників усіх статей найважливіших життєвих уроків.
Втім, проблема, звісно не в шкільний освіті, а в масовій культурі, яка давно зосереджена саме на тому, щоб розважати насамперед підлітка. Крім того, винні й родини, які обмежують свободу дітей, але не навчають їх практичним навичкам. Усе це призводить до такого явища, про яке, наприклад, пише Fortune: безробітні зумери в Китаї гордо називають себе «людьми-щурами» і викладають у соцмережах фото того, як проводять цілий день у ліжку, так протестуючи проти вигорання та сучасного ринку праці. По суті, цьому новому тренду навіть надають певну філософську основу, називаючи таку поведінку свідомою відмовою від роботи заради повільнішого життя.
Звісно, нам усім треба по-своєму дорослішати, знімати рожеві окуляри, бодай зрідка виходити з онлайну в офлайн і пробувати розібратися в складнощах сучасного світу без допомоги ШІ. Питання тільки в тому, чи ми ще на це спроможні. І ваша відповідь вичерпно продемонструє, хто ви: песиміст чи оптиміст.