Зокрема, підтвердження цього факту професор бачить у внутрішньому листуванні Йосипа Сталіна.
«Я деякий час вагався щодо цього питання, аж поки українські, американські та російські історики опублікували результати недавніх архівних досліджень. Раніше мені складно було сказати «так» чи «ні». Бракувало доказів існування наміру, а саме він украй важливий у питанні геноциду. Одного неспростовного доказу немає. Є твердження Сталіна, особливо у внутрішньому листуванні з Кагановичем та іншими, коли він каже: українці спричинили голод. Це їхня провина. Вони дістають по заслузі. І ми знаємо, що Сталін зігнорував будь-які прохання про допомогу в час голоду, тоді як в інших частинах СРСР її було надано. В УРСР вона прийшла надто пізно. Добре задокументовано й той факт, що українцям заборонили пересуватися – вони не могли помандрувати до міста чи за межі республіки, щоб урятуватися від голоду. Їздили тільки ті, хто мав паспорт. Українських селян тим часом знімали з будь-якого транспорту й відсилали назад до голодних сіл, прирікаючи на неминучу смерть», – зазначив професор.
Детальніше читайте в "Українському тижні" №19.