“Найкращі відносини в історії”. Про що говорили Сі Цзіньпін та Владімір Путін на “саміті автократії” минулого тижня

Світ
20 Грудня 2021, 15:35

Минулого тижня лідери Китайської народної республіки та Російської Федерації СІ Цзіньпін та Владімір Путін провели власний саміт як відповідь на американський "Саміт демократій 2021", на який їх демонстративно не запросили через геноцид уйгурів та інші порушення прав людини. І якщо на саміт США запросили 110 представників, то між Путіним та Цзіньпінем був лише теплий діалог. Старший науковий співробітник і старший редактор Long War Journal FDD Томас Джоселін проаналізував для американського дослідницького інституту FDD головні тези та меседжі розмови президентів та дійшов таких висновків на основі даних, наданих урядами Китаю та Росії.

Назавжди разом

І Сі Цзіньпін, і Владімір Путін підкреслили, що відносини між їхніми країнами є "найкращими в історії", навіть незважаючи на триваючу пандемію COVID-19, яка тим більше зблизила їх. Путін додав, що вони користуються "високим ступенем стратегічної взаємної довіри".

Навіть якщо вони не вступили в офіційний військовий союз, кожна країна зобов’язалася захищати життєво важливі інтереси іншої. Путін перерахував шляхи, за допомогою яких вони стали інтегрованими, заявивши, що дві країни продовжуватимуть зміцнювати свої економічні та торговельні зв’язки, включаючи співпрацю в "нафтогазовій, фінансовій… аерокосмічній та авіаційній" галузях, а також працюючи над "великими проєктами стратегічного значення".

Путін заявив, що він також "сприятиме більшій синергії між Євразійським економічним союзом", очолюваним Москвою економічним проєктом, призначеним для допомоги пострадянським країнам, і Пекінською ініціативою "Один пояс, один шлях".

Особливо привернув увагу Джоселіна рядок у китайському підсумку розмови, який має досить драматичне звучання: "Жодна спроба посіяти розбрат між Росією та Китаєм ніколи не увінчається успіхом".

Китай і так демократичний, дуже дякую

На перший погляд, такі слова – це різке спростування ідеї, висунутої в деяких західних зовнішньополітичних колах про те, що США можуть вбити клин між Китаєм та Росією шляхом надання різних поступок Москві. При цьому, Путін послідовно відкидає таку пропозицію, адже минулого місяця стверджував, що країни мають "всеохоплююче стратегічне партнерство".

Комуністична партія Китаю (КПК) намагається по-новому визначити демократію, щоб її тоталітарний режим відповідав новим вимогам. Ця риторична стратегія має на меті підірвати значення демократії в той час, коли США та їх союзники намагаються звернути увагу на контраст між вільними формами правління та автократією в стилі Пекіна. Цзіньпін і Путін "грали в цю гру" під час свого віртуального саміту.

Читайте також: Керманич усього

"Президент Сі підкреслив, що демократія – це високе прагнення і спільна цінність усього людства, а також право, яким користуються люди всіх країн", – йдеться у звіті Міністерства закордонних справ Китаю. "Демократична країна чи ні, та як краще реалізувати демократію, може вирішувати лише її власний народ". Іншими словами, Китай і так досить демократичний, дуже дякую.

Путін також підсилив риторику Китаю. "Росія готова до більшого спілкування з Китаєм щодо захисту справжніх демократичних прав та інтересів усіх країн", – йдеться у китайському звіті.

Очевидно, що жоден із режимів не є по-справжньому демократичним. Сі і Путін не тільки намагаються замутнити воду щодо значення демократії, але й також намагаються відвернути увагу від критики щодо порушень прав людини.

Китайський керівник скаржився на те, що інші неназвані країни (США) "намагаються втрутитися" у їхні "внутрішні справи" під "приводом демократії" і "прав людини" і таким чином нібито порушують "міжнародне право". Як Цзіньпін, так і Путін пообіцяли протидіяти таким зусиллям через ООН та інші міжнародні органи, стверджуючи, що вони є справжніми представниками "багатосторонності".

Джоселін підсумовує, що так Сі і Путін намагаються збити США і Захід з моральної вершини. Тож вони збираються й надалі використовувати міжнародні інституції за опору в процесі дискредитації.

(Не)політичні Олімпійські ігри

Раніше цього місяця Білий дім оголосив, що США не надсилатимуть жодного дипломатичного чи іншого офіційного представництва на Зимові Олімпійські та Паралімпійські ігри 2022 року в Пекіні. Американські спортсмени змагатимуться, але уряд США та його союзники бойкотуватимуть ігри через геноцид КПК у Сіньцзян-Уйгурському автономному регіоні та інші порушення прав людини.

Під час своєї віртуальної зустрічі з Цзіньпінем, Путін вирішив теж зіграти на контрасті, сказавши, що з нетерпінням чекає особистої участі в церемонії відкриття зимової Олімпіади в Пекіні. Путін також "підтвердив послідовну опозицію Росії спробам політизації спорту".

Автор аналізу при цьому звертає увагу, що насправді найбільш політизованими Олімпійські ігри є якраз для Владіміра Путіна тож, його скарга на те, що інші нібито "політизують спорт", має подвійний сенс.

Завоювання золотих медалей на Олімпіаді – це не лише спортивне досягнення для Кремля, але й політична перемога. Починаючи з часів Радянського Союзу, Москва завжди зображувала олімпійську славу як ознаку політичної життєздатності свого режиму. До того ж, Росія постійно готова порушувати правила задля перемоги.

Насправді усі країни, в тому числі й США, відправляли на ігри спортсменів, які використовують препарати для підвищення продуктивності (PED). Але Росія (і Китай) робили це в промислових масштабах. Джоселін згадує, як росіянам відмовили в офіційному представленні на літніх Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро через масштабний допінговий скандал.

Читайте також: США бойкотуватимуть Зимові Олімпійські ігри 2022 року в Пекіні

Для Путіна придушення російського допінгу мало чим відрізняється від американського дипломатичного бойкоту в 2022 році. На думку Путіна, США та інші політизують спорт, хоча насправді ніхто не дивиться на Олімпійські ігри через призму політики так, як господар Кремля.

Тайвань та Україна

Уряд США запросив Тайвань та Україну направити представників на "Саміт демократій" Байдена, і обидві країни прийняли запрошення. Звичайно, Сі Цзіньпінь і Владімір Путін сприйняли це як велику образу. 

Зі свого боку, Путін пообіцяв підтримати позицію Сі щодо Тайваню. "Росія буде найбільш рішучим прихильником законної позиції китайського уряду з питань, пов’язаних з Тайванем", – йдеться у китайському звіті.

Росія "рішуче виступатиме проти кроків будь-якої сили, що мають на меті підірвати інтереси Китаю, використовуючи проблеми з Тайванем". Однак поки незрозуміло, що ці слова означатимуть на практиці. Спеціаліст резюмує, що з огяду на саміт, дві провідні автократії світу не виявляють ознак розпаду найближчим часом.