ОНУХ художник, куратор, письменник

Найголовніше – не пересолити

15 Травня 2021, 10:46

Група «Сіль-Соль», майданчик із модерацією для продажу та купівлі сучасного візуального мистецтва безпосередньо у художників у низькому ціновому діапазоні за певними встановленими десятьма правилами — найновіший витвір Євгена, а також його великий успіх. Заохочуючи мене до участі в розмові, він рішуче зауважив: «У нас у групі, яка зараз найбільша за кількістю аудиторії, — 48 тисяч учасників». Я хотів запитати, багато це чи мало. Але здогадався, що, мабуть, багато, інакше Женя не наголошував би на цьому.

Очевидно, ми мали розмовляти про сучасне мистецтво в Україні, бо вже багато років для нас це спільна тема, хоча ми підходимо до неї з різних боків. Він — як відомий комерційний галерист, я — як митець, куратор, промоутер мистецтва.

Я розповідав про історію моїх зв’язків зі світом сучасного українського мистецтва, починаючи від першого бієнале сучасного мистецтва у Львові 1991 року. Зокрема й про першу велику виставку мистецтва незалежної України, яку я організував у Центрі сучасного мистецтва (ЦСМ) «Замок Уяздовський» у Варшаві 1993 року. І закінчуючи моїм директорством у ЦСМ при НаУКМА, який загалом називали ЦСМ Сороса (1997—2005). Євген «лупав скалу» питаннями, щоб зрештою поставити найважливіше з його погляду: «Коли нарешті в Києві з’явиться музей сучасного мистецтва?». Я намагався дати розумну відповідь, підходячи до справи з різних боків, але нам не вистачило часу, щоб поставити остаточну крапку над «і». Пригадую, я не раз говорив і писав на цю тему — зацікавлених відсилаю до мого тексту (див. Тиждень № 46/2017).

 

Я не є надмірним прихильником створення музею сучасного мистецтва «тут і зараз», бо вважаю, що можна почати з кращого використання потенціалу вже наявних установ (Національного художнього музею, Мистецького Арсеналу). Наголошую: силу такої установи становить не «коробка», навіть «надсучасна», а бачення, знання і пристрасть людей, які братимуть участь у проєкті. Я вже не кажу навіть про кош­ти, потрібні для побудови такої «надсучасної коробки». Як казав мій колишній працедавець Джордж Сорос, «гроші важливі, але ще важливіші ідеї».

 

Читайте також: Розмаїття, рівність, інклюзивність

Однак найголовніше — «не пересолити» справи, навіть якщо ти створив успішну фейсбучну групу «Сіль-Соль».

У нашій розмові про брак сучасної інфраструктури в сфері мистецтва і широкої культури я згадав про київську філармонію. Я завжди дивувавсь, як так сталося, що в місті, де живе кілька мільйонів людей, зала філармонії міститься в будинку XIX століття — колишньому клубі купецького зібрання, де відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, благодійні лотереї, літературні й музичні вечори. Нині в тому приміщенні з залою на 750 місць розмістилася Національна філармонія України. Додам для цікавості, що меломани не часто заповнюють її. Я казав ці слова, навіть не здогадуючись, що Фонд Петра Порошенка готує столиці сюрприз, відповідний фінансовій спроможності засновника. Отже, оголошено переможця міжнародного архітектурного конкурсу на найкращий проєкт концертного холу Roshen: ним стало відоме норвезьке архітектурне бюро Snohetta.

Я не є надмірним прихильником створення музею сучасного мистецтва «тут і зараз», бо вважаю, що можна почати з кращого використання потенціалу вже наявних установ. силу такої установи становить не «коробка», а бачення, знання і пристрасть людей, які братимуть участь у проєкті

Ще в жовтні 2020 року Петро та Марина Порошенки презентували спільний проєкт свого фонду та корпорації Roshen — створення в Україні першого концертного холу світового рівня. З цією метою на аукціоні придбали стару будівлю столичного будинку культури імені Корольова.
«Це буде центр культури та розвитку цілого Києва. Багато артистів та оркестрів світового рівня давно приїхали би в Україну. Але вони ніколи тут не були, бо не було місця, де їхній рівень могли б оцінити по-справжньому. Тому Roshen надихнувся прикладами Microsoft Theater і Carnegie Hall і вирішив створити такий майданчик у столиці України», — пояснив п’ятий президент України.

Це буде надсучасна будівля зі спеціальною акустикою, концертною залою на 1800 глядачів, камерною залою на 400 глядачів, а також інфраструктурою для репетицій музикантів та хорів. Майбутній заклад зможе проводити по 250 мистецьких заходів на рік.

«Я переконана, що цей зал стане справжньою перлиною нашого міста. Дозволить вивести на якісно новий рівень розвиток класичної і сучасної музики України, відкриє світові нові імена та покаже, що Київ — це справді європейська столиця», — зазначила Марина Порошенко.
Відкриття Roshen Concert Hall планується 2025 року.

 

Читайте також: Послання

Що ж, дорогий Євгене, як видно, в Україні помалу з’являються Меценати культури з великої літери.

Я не знаю, хто і яку програму реалізовуватиме в концерт-холі світового рівня Roshen, але вірю, що, зрештою, не таку вже й велику залу вдасться заповнювати публікою. Найголовніше, якщо перефразувати назву фейсбучної групи «Сіль-Соль» — «не пересолити».

Дорогий Євгене, хоча на музей сучасного мистецтва нам ще, напевне, доведеться трохи зачекати, але це не так уже й погано, бо коли я відкрив сайт Zahid.net, там на мене чекала чергова несподіванка: «У Львові відкрився довгоочікуваний Музей модернізму. У семи залах музею представлені всі напрями львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму».

Як доберуся до Львова, то з цікавістю зазирну до нововідкритого музею модернізму в сімох залах, бо ж найголовніше — «не пересолити». 

Автор:
ОНУХ
105