«Станом на кінець минулого року на розгляді Європейського суду знаходилося 13 тисяч 284 заяви, подані проти України, що складає 13,3% від загальної кількості заяв у суді (майже 100 тис.). Наша держава посідає третє місце за кількістю заяв, які перебувають на розгляді суду, після Росії та Італії», – йдеться у повідомленні.
Також повідомляється, що в 2013 році Європейський суд загалом розглянув 10 тис. 330 заяв стосовно України. При цьому лише 2% цих заяв визнані прийнятними, тобто такими, що можуть бути розглянуті по суті. Також суд ухвалив 916 рішень щодо суті стосовно 3 тис. 659 заяв. Майже половина цих рішень стосувалися п’ятьох держав – членів Ради Європи: Росії (129), Туреччини (124), Румунії (88), України (69) та Угорщини (41).
«При цьому, хоча кількість рішень щодо суті, ухвалених Європейським судом стосовно України у 2013 році, є меншою у порівнянні з минулими роками, ці 69 рішень стосуються 2 тис. 281 заяви, тобто 62% усіх заяв, за якими були ухвалені рішення щодо суті. Це пов’язано з тим, що Європейський суд з прав людини об’єднав переважну кількість згаданих заяв у низку справ (йдеться про десятки заяв в одній справі)», – пояснюють у прес-службі.
Згідно з повідомленням, найбільша кількість заяв проти України, за якими були ухвалені рішення, стосуються системної проблеми невиконання рішень національних судів.
«На думку Європейського суду з прав людини, після ухвалення пілотного рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» наша держава так і не спромоглася запровадити ефективні засоби юридичного захисту або поєднання таких засобів, здатні забезпечити адекватне та достатнє відшкодування за невиконання або несвоєчасне виконання рішень національних судів відповідно до принципів Конвенції та практики Суду. У 15 справах Європейський суд визнав порушення Україною права на справедливий суд у частині невиконання рішень національних судів», – наголошують в прес-службі омбудсмана.
Крім цього, Європейський суд констатував 28 порушень Україною права на свободу та особисту недоторканність (стаття 5 Конвенції), 4 порушення права на життя і 8 порушень права на ефективне розслідування фактів смерті осіб (стаття 2 Конвенції), 23 порушення права на заборону нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження і 3 – права на заборону катування (ст.3 Конвенції), а також 10 порушень права на ефективне розслідування фактів застосування нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та катувань (ст.3 Конвенції у процесуальному аспекті), 20 – права на ефективний засіб юридичного захисту (стаття 13 Конвенції), 20 – права на захист права власності (стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції), 19 – права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції), 11 – права на розгляд справи судом у розумні строки (стаття 6 Конвенції), 7 – права на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції), 2 – права на свободу зібрань та об’єднання (стаття 11 Конвенції) та 1 – права на заборону дискримінації (стаття 14 Конвенції).
Нагадаємо, згідно з даними міністерства юстиції, у 2001-2013 роках Україна сплатила 199 млн 320 тис. 316,83 грн на виконання рішень Європейського суду.