Столиця України може похвалитися найоригінальнішим в світі імпровізованим «туалетом».
Він, щоправда, досі не позначений на жодній карті і, найімовірніше, ніколи там не з’явиться, але знайти його аж ніяк не складно. Місцезнаходження цього гектара – кінець вулиці Хрещатик поряд із Бессарабкою. Орієнтиром може слугувати перший п’ятизірковий готель столиці «Прем’єр палас». Якраз на його задвір’ї та на задвір’ї легендарної книгарні «Сяйво» розкинулись апартаменти цієї чудової вбиральні. Створено її дбайливими руками кількох поколінь українських чиновників, які за роки незалежності, самі того не бажаючи, зробили все, щоб такий ватерклозет відбувся і став родзинкою древнього Києва.
Чим саме унікальний найбільший у світі київський туалет? Насамперед площею. Вона сягає майже гектар в самому серці столиці і займає чи не весь квартал. Комплекс складається з десяти різних за розміром, станом і культурною цінністю занедбаних будинків, вік яких давно переступив межу в сотню років. Основна частина комплексу – це чотири так звані прибуткові будинки, що належали думському діячеві Ф. Міхельсону, зведені ще в 1884–1896 роках. Їхня площа становить 12 000 квадратних метрів, якраз стільки, скільки потрібно для музею Києва, який безхатькує у столиці без власного приміщення вже багато років.
Обшарпані стіни столичного туалетного комплексу пам’ятають чимало видатних і просто цікавих постатей, які проживали в них за ці довгі роки. Серед них і вчені, і громадські діячі і навіть більшовики-терористи. Тепер на черзі футбольні вболівальники. Зважаючи на те, що до стадіону звідси рукою подати і приміщення десяти будинків зможуть одночасно прийняти кілька тисяч відвідувачів, то можна прогнозувати, що туалет стане не лише найпопулярнішим після стадіону об’єктом ЧЄ, а й візитівкою Євро-2012.
Кому належать нині будинки цього комплексу, зрозуміти непросто. На зорі незалежності спритні хлопці, підробивши документи, приватизували їх і планували зводити на їхньому місці новіші хороми. Але з огляду на те, що частина будинків є пам’ятниками історії та культури, на їхній захист одразу кинулись небайдужі жителі довколишніх будинків – і авантюру заблокували. Вже чимало років тривають суди та розслідування в цій справі. Доведено, що передача будинків у власність була незаконною, а документи фальшивими, але справа з поверненням їх громаді Києва і реставрацією не рушила ні на крок. Якісь дрібненькі чиновнички за невеличкі хабарі просто затягують її вирішення, певно чекаючи, що вона розсмокчеться сама.
А тим часом будинки помалу руйнуються і слугують туалетом. І це в той час, коли десятки тисяч жителів міста банально не мають, де жити, туляться в малосімейках чи комуналках, а багатющі колекції музею Києва балансують на межі знищення.
Презентував для журналістів цей диво-туалет депутат Київської міської ради, голова комісії Київради з питань культури й туризму Олександр Бригинець. Він, щоправда, вбачає у ньому об’єкт для проведення сталкер-екскурсій, який зможе привабити туристів. «Київ, як і будь-яке українське місто, може привабити туристів дешевим алкоголем і гарними повіями, – каже О. Бригинець. – Але в нашому місті, на відміну від інших, є ще одна унікальна туристична принада. Ми можемо запропонувати сфотографуватися на тлі напівзруйнованих пам’яток, взяти участь у їхньому руйнуванні і навіть взяти собі шматок на згадку».
Втім, поки до туристів дійде черга, об’єкт як убиральня вже працює. І з кожним днем працюватиме дедалі активніше. Неймовірні інтер’єри виконані у цілком оригінальному стилі з древньою ліпниною, суто київський дизайн кабінок і автентична атмосфера точно не залишать байдужими відвідувачів. І це не край. Безкоштовний туалет може стати непоганим джерелом надходжень до столичного бюджету. На вході можна продавати одноразові тапочки для безпечнішого блукання коридорами в пошуках кабінки і ліхтарики. Не кажучи вже про кіоски з сувенірами, які варто було б розмістити на кожному поверсі, а також із пивом, таранькою і соняшниковим насінням.
Єдине, чого нині справді бракує у презентованому до Євро-2012 найбільшому у світі туалеті просто неба, це вказівників англійською мовою. Часу, звісно, обмаль, але сподіватимемося, що до чемпіонату київська влада таки встигне поставити їх, і туристи з легкістю зможуть знайти справжню родзинку тисячолітнього Києва – об’єкт «00».