«Добробут економічно розвинених країн зростає не за рахунок слабших», – йдеться в дослідженні. Навіть для таких країн, як Португалія та Греція баланс був позитивним, а без євро ВВП обох країн в 2010 році був би суттєво нижчим.
«Наше дослідження свідчить про те, що не лише Німеччина виграла від євро. Інші країни виграли для своєї економічної сили ще більше. Саме тому зараз в інтересах усіх країн єврозони захищати євро», – заявив голова McKinsey в Німеччині Франк Маттерн.
Відповідно до дослідження у 2010 році валюта збагатила 17 країн на майже € 332 млрд. Це майже 3,6 % ВВП в зоні євро. При чому, половина цього припадає на Німеччину: позитивний ефект на економіку Німеччини склав € 165 млрд, або 6,6 % ВВП. Ще більшу вигоду, згідно з дослідженням, отримали Австрія (7,8 % ВВП) та Фінляндії (6,7 % ВВП).
«Немає такої країни єврозони, яка не отримала жодних переваг від єдиної валюти», – зазначив Екарт Віндгаген, директор банку McKinsey Consulting і автор дослідження. «Валютний союз – не гра з нульовою сумою, за якої одні повинні втратити, щоб інші виграли. Вцілому переваги від євро перерозподіляються по-різному в різних країнах», – зазначив Віндгаген.
В Нідерландах завдяки євро ВВП зріс на 6,2%. При цьому в 2010 році в Італії євро допоміг зростанню ВВП на 2,7%, в Португалії – на 2,1%, в Іспанії та Греції – на 0,7%. Автори дослідження відзначають, що введення валюти збільшило тиск на слабкі країни для того, щоб вони стали більш конкурентоспроможними. У відповідь на це одні країни, серед яких Німеччина, адаптувались та реформували свої системи соціального забезпечення. В інших країнах – таких як Франція відбулася втрата конкурентоспроможності. Але врешті-решт, вони отримали користь з низьких процентних ставок, викликаних євро.
На думку Маттерна, валютний союз, який і через 13 років після свого створення функціонує далеко не ідеально, все ж треба утримати. «Колапс або поділ валютного союзу на північний та південний були б економічною катастрофою», – вважає Маттерн. У північних країнах, таких як Німеччина, економіка відразу знизиться як мінімум на 5%. Після п'яти років поза союзом економіка може скоротитись на 25% – і це без урахування впливу фінансової кризи.
За відсутності структурних реформ перспективи зростання єврозони є тьмяними. В середньому в 2011-2016 роках економіка країн єврозони буде рости всього на 0,6%. Борги також зростатимуть. Та ж проблема може виникнути, якщо відбудеться перебудова єврозони у фінансовий союз, у тому числі за допомогою залучення більш значних фінансових трансфертів, відзначають автори дослідження.