Наявний в Україні надзвичайно низький рівень виробничих інвестицій не може надати потрібного поштовху економіці

Економіка
30 Липня 2021, 16:43

Автор статті Олександр Крамар відзначає, що 2020 року в Україні вони становили лише 6,6% від ВВП, водночас у сусідніх Польщі та Румунії – 17,4 – 17,8%, а в азійських країнах – узагалі в 4 – 7 разів більше (В’єтнам – 26,4%, Індія – 28,4%, Китай – 43,7%). До того ж обвал капітальних інвестицій лише набирає обертів. У І кварталі 2021 року вони були вже на 41,5% меншими, ніж у відповідному кварталі 2019-го. Крім того, тенденція до скорочення інвестицій поглиблюється уже другий рік поспіль. У IV кварталі 2020 року, порівняно з тим самим періодом 2018-го, падіння становило 30,8%, а в І кварталі 2021 року, порівняно з аналогічним 2019-го, поглибилось уже до 41,5%.

 

«Найбільші олігархи, замість інвестувати в поглиблення переробки власної сировини чи напівфабрикатів в Україні та створювати нові високотехнологічні виробництва з доданою вартістю, й далі за символічні ціни скуповують те, що «погано лежить». Наприклад, нещодавно група «Метінвест» Ріната Ахметова та Вадима Новінського придбала за 9,17 млрд грн «Дніпровський металургійний комбінат», який перебував на санації в рамках процесу про банкрутство. І це попри те, що у світовому поділі праці «Метінвест» і далі займає нішу постачальника малооброблених напівфабрикатів для їх перетворення на готову продукцію вже в інших країнах світу», – йдеться в матеріалі.

 

Читайте також: Олександр Крамар: “Наявна кредитно-фінансова система наразі не відповідає потребам забезпечення бізнесу інвестиційними ресурсами”

 

Водночас, наголошує автор, вартість грошей для неолігархічного бізнесу, який не має власних банків і можливості позичати на світовому ринку, залишається значно вищою, не лише порівняно з найближчими сусідами, а й більшістю торговельних партнерів. А НБУ останнім часом взявся ще вище піднімати й так високу облікову ставку. Лише за кілька місяців вона зросла з 6 до 8%, хоча в країнах, де вона й раніше була нижчою, її залишають на попередньому рівні або підіймають значно повільніше. 

 

«Це виправдовують стримуванням інфляції на цільовому рівні близько 5%. Хоча її зростання відбувається з абсолютно незалежних від України причин через значно м’якшу монетарну політику основних торговельних партнерів нашої держави», – підкреслює Олександр Крамар.