Голого учасника протестів років 30 зафільмовано на легко впізнаваному тлі вулиці в урядовому кварталі Києва, приблизно навпроти будівлі Кабміну. Лежить сніг, який у Києві пішов тільки у вівторок. Навколо стоять бійці ВВ (внутрішніх військ) та пара беркутівців, вевешники також стоять на схилах. Чоловіка (вже роздягненого) на морозі заводять до міліцейського автобуса – не автозака, а саме автобуса – через бічні двері.
Та раптом повертають назад. Із нього глузують, дають йому в руки битку з криками «Ударь нас!», фотографують у такому вигляді й лише за півхвилини пхають назад до салону. Один із міліціянтів дає жертві потиличника. Інший, коли затриманий уже піднімається в автобус, б’є того під ноги, але колега поруч його осмикує. Це видно буквально на останніх секундах відео.
Піке «Беркута»
Запис з’явився після кількох днів постійного потоку інформації про викрадення та/або побиття активістів Майдану співробітниками зведеного спецзагону «Беркут», який печально уславив себе ще під час придушення заворушень поблизу Адміністрації президента торік 1 грудня. Відтоді навіть у пресі «беркутят» часто плутають із бійцями внутрішніх військ, хоча немає нічого простішого, ніж відрізнити світло-плямисту форму перших від чорної та шоломів останніх (за що радикали здавна кличуть тих «космонавтами» й «водолазами»). Щоправда, ненависть саме до «Беркута» зрозуміла: бійці цього спецпідрозділу виявляють особливу жорстокість під час придушення масових акцій, не відрізняючи радикалів від мирних перехожих. При цьому вони отримують набагато краще матеріальне забезпечення, ніж вевешники. Хоча під час прямих сутичок, як у перші дні тижня на вулиці Грушевського, вгодовані спецпризначенці ховаються за спинами строковиків ВВ, котрим і дістається град каміння та пляшок із «коктейлем Молотова».
Однак слід визнати, що нині бійці ВВ також не схильні дотримуватися законів та інструкцій. Згадане відео остаточно зруйнувало підвалини владної пропаганди про те, що побиття, калічення й навіть убивства активістів міліцією є вигадками чи «провокацією» опозиціонерів, а то й західних спецслужб (про що додумався заявити навіть прем’єр Микола Азаров). Після трансляції ролика на телебаченні МВС змушене було заявити про «неприпустимість» знущань і оголосити початок службового розслідування.
Читайте також: "Наші Крути тут": загибель людей і не зупинила боїв на Грушевського
Насправді надії на розслідування та покарання винних немає. Адже цього не сталося навіть після жорстокого розгону студентського Євромайдану 30 листопада, після чого протести й зробилися масовими. Відтак міліціянти відчувають уседозволеність. Особливо після ухвалення репресивних «законів 16 січня», за якими, в принципі, можна дістати термін навіть за обґрунтовану публічну критику злочинів або зловживань силовика чи судді. До речі, той-таки Азаров від імені влади вже фактично схвалив навіть убивства людей на Грушевського, мовляв, винна в цьому лише опозиція, і взагалі, мабуть, у радикалів стріляли… самі радикали, звісно ж, аби «скомпрометувати» владу.
Після таких заяв зрозуміло: знущання «правоохоронців» із затриманих лише частішатимуть. Радикали (й не тільки вони) це теж усвідомлюють і дедалі більше відчувають: відступати їм нікуди.
(Роз)регулювання?
У той час, коли з’явилося відео, лідери політичної опозиції мали піти на переговори з Віктором Януковичем. Перед тим Віталій Кличко домовився і з міліцією, і з протестувальниками про «припинення вогню» на барикадах вулиці Грушевського. Втім, зустріч опозиціонерів із президентом замість анонсованої 13-ї години розпочалася лише після 17-ї. На час здачі до друку цього числа Тижня наслідки переговорів відомі ще не були.
Утім, перспективи проглядаються. Так, до зустрічі з опозицією Віктор Янукович провів розмову зі спікером Верховної Ради Володимиром Рибаком. Фрагмент цього рандеву надали телебаченню. Президент заявив, що нинішня політична криза потребує вирішення «в стінах парламенту». І вже за кілька годин стало відомо, що спікер Рибак призначив позачергову сесію парламенту на вівторок 28 січня.
Опозицію ця ситуація здивувала. «Рибак скликав позачергову сесію. На сайті ВР написано: за ініціативою нардепів. Тобто має бути 150 їхніх підписів. Опозиція, наскільки я знаю, нічого не підписувала. Регіонали кажуть, що теж нічого не знають. То хто ж ініціює?» – прокоментував події депутат від УДАРу Павло Розенко.
«І головне, – додає депутат, – згідно з Конституцією та законами має бути оприлюднено порядок денний позачергової сесії. Незрозуміло: для чого ми збираємось? Які законопроекти вже внесені?» Утім, щодо цього є певна думка. Джерела Тижня запевняють, що Янукович нарешті підпише давно готовий указ про введення надзвичайного стану. А Рада буде повинна його освятити.
Тут є юридичний нюанс. У Конституції України у ст. 106, ч. 21 зазначено, що надзвичайний стан вводить глава держави. Але згідно ст. 85, ч. 31 Конституції парламент має затвердити це «протягом двох днів з моменту звернення президента України». З погляду теорії все логічно: в разі виникнення критичних ситуацій потрібна миттєва реакція влади, а демократичне затвердження цих рішень може трохи почекати. Проте після скандального прийняття «законів 16 січня», за які насправді не проголосувало й 60% необхідної кількості депутатів (що пізніше визнав співавтор цих законів регіонал Володимир Олійник), від парламентського вівторка можна чекати чого завгодно.
Читайте також: Вийти із чужої гри. Опозиція і Захід не повинні підігравати «яструбиним» планам влади
Джерела Тижня, близькі до аналітичних центрів Партії регіонів, стверджують: «Расчет безотказен». На вихідних Янукович підпише указ про надзвичайний стан. Підставою стануть уже наявні звернення обласних та міських рад на Південному Сході а також – акти захоплення адміністративних будівель у Західній Україні. В такій ситуації опозиція змушена буде або заявити про бойкотування позачергового засідання Ради, або спробувати заблокувати її, що, як показує досвід 16 січня, результатів не дає. Крім того, Конституція жодним чином не вказує на припинення надзвичайного стану через його несхвалення парламентом. Тож маніфестантам, та й політичній опозиції, немає сенсу блокувати чи захоплювати ВР. Влада діятиме незалежно від того, чи схвалить це парламент.
Якщо повірити джерелам, чи не єдиною інтригою в цій схемі є масштаб дії надзвичайного стану. Адже Конституція вказує, що його може бути запроваджено не лише по всій Україні, а й у її «окремих місцевостях». Поняття місцевості для цього випадку законодавством не розтлумачене. Тобто надзвичайний стан можна ввести тільки в Києві. Або в столиці та Львові, Рівному, Луцьку тощо, проте не вводити в Донецьку й Харкові. Що дуже полегшить переправу спецсил і тітушків на придушення повстань. Зрештою, з формального погляду надзвичайний стан можна запровадити навіть в окремо взятому районі міста Києва – там, де Хрещатик і Майдан… Але гуляти – то гуляти.
