Надзвичайна ситуація: що варто знати про правовий статус цього режиму

26 Січня 2015, 17:02

Уряд України сьогодні прийняв рішення про введення режиму надзвичайної ситуації на території Донецької та Луганської областей. Своє рішення Кабмін узгодив під час виїзного засідання.

Правовий режим надзвичайної ситуації визначається Кодексом цивільного захисту України.

Згідно з чинним Кодексом, існує всього чотири режими цивільного захисту в країні. Окрім режиму повсякденного функціонування, існує режим підвищеної готовності (2 рівень), надзвичайної ситуації (3 рівень) – і режим надзвичайного стану (не варто плутати пункти 3 і 4, в цих режимів – різні юридичні характеристики). 

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

(Зауважимо, надзвичайний стан – це, у свою чергу, особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу).

Наразі йдеться саме про оголошення надзвичайної ситуації.

Режим НС встановлюється у повному обсязі або частково для окремих її територіальних підсистем.  Це означає, що надзвичайна ситуація може бути оголошена на державному або регіональному рівнях, а також місцевому і об’єктовому.

У випадку сьогоднішнього рішення щодо Донбасу, йдеться про НС на загальнодержавному рівні. Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це НС, яка розвивається на території двох та більше областей, або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області.

У такому випадку керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації призначається Перший віце-прем’єр-міністр, віце-прем’єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник (призначається ця особа Камбіном).

 Залежно від обставин, що склалися у зоні НС, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації може самостійно приймати рішення щодо: 

– заходів з евакуації населення;

– зупинення діяльності суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, та обмеження доступу населення до такої зони;

–  залучення до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт необхідних транспортних засобів, іншого майна суб’єктів господарювання, розташованих у зоні надзвичайної ситуації, аварійно-рятувальних служб, а також громадян за їх згодою;

–  зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю або здоров’ю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Важливо, що з метою ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків може проводитися цільова мобілізація.