Власне, як і писати в соцмережах покаянні пости про те, що «ми ходили на акції підтримки, а вона…» Совість у кожного одна, і чернеток вона не має. Боротися за звільнення полонених, хоч би які вони були: понівечені, зневірені, зі зламаним духом чи, навпаки, горді й непохитні, — це якраз і є справа сумління. А ділити наших, що потрапили до рук ворога, на кращих, гірших, пріоритетних і другорядних — прагнення геть не шляхетне. Була можливість обміняти Надію Савченко на двох російських спецпризначенців — і це вже досягнення, рухаємося далі, шукаємо шляхи для звільнення інших. Усе, що було потім, — окремий, як нині модно казати, кейс.
Почитавши мемуари самої льотчиці, можна пересвідчитися, що ця людина дуже схильна до різних авантюр, мотиви яких часто залишаються малозрозумілими, але нерідко мають гучні й скандальні наслідки. Армійське середовище, у якому сформувалася Надія, було здебільшого ворожим до неї. Тож нерідко її вчинки — це кроки всупереч, навіть коли твоя поведінка бачиться відверто девіантною. Введення Савченко у велику політику мало ефект бомби, але спрямування її вибуху важко було спрогнозувати. Політтехнологи «Батьківщини», вочевидь, вирахували великий бонус для партійних рейтингів у результаті залучення такої популярної в народі постаті до своїх лав. І, можливо, розрахунок цей був побудований більше на «заочній» політичній кар’єрі: якби Надія тривалий час залишалась у російському полоні. Симпатики самої Савченко, а їх було чимало поза межами електорату «Батьківщини», навпаки, тішили себе думкою: «Ну ось тепер вона їм покаже». Їм — це традиційно несимпатичним депутатам, та й владі загалом, їм — це, вочевидь, і Росії, бо ж окрім депутатства колишня полонена дістала ще й статус делегата в ПАРЄ. Втім, повела власну гру, замішану на месіанстві. І вельми небезпечну.
Читайте також: Порошенко прокоментував таємні переговори Савченко з ватажками «ДНР/ЛНР»
Розчарування Савченко в українському політикумі зрозуміти зовсім не складно. Як і те, чому вона ніколи не вдовольниться суто парламентською діяльністю — написанням законопроектів. Але спосіб, яким Надія намагається компенсувати це невдоволення, в одних викликає острах, в інших — підозру про зраду й відверту роботу на ворога, і цьому побоюванню є на чому зростати щодня. Можна спробувати написати художню книжку і зняти серіал, не менш драматичний за американський «Homeland», про подвійного агента, його хитру гру і протистояння спецслужб. Однак це навряд чи щось додасть до розуміння поточної ситуації. Савченко — як рішуча одиначка, яка прагне будь-що звільнити полонених і припинити війну на Донбасі, — це вже готовий образ, котрий задовольняє Росію в нинішній ситуації. Із колишніх регіоналів, які окопалися здебільшого в Опозиційному блоці, голуби миру виходять так собі. По-перше, їхня політсила дискредитувала себе прихованою або відкритою підтримкою сепаратизму. По-друге, кремлівські «лікарі», схоже, прописали політикам цього спектра стриману риторику, щоб вони не мали проблем з українським законодавством. Важко уявити собі, наприклад, Юрія Бойка, який наважиться на зустріч із лідерами «ЛНР-ДНР», а потім публічно оголосить, що «не побачив у них чорта». Інша річ — правдорубка Надія, котра не добирає слів, нехтує будь-якими дипломатичними реверансами і, як колись в армійські роки, ходить у «самоволки»: то на Донбас, то до Москви, то до Мінська. І Київ не наважується якось обмежувати ці пересування, так само як й ініціативи самої Савченко. Офіційна реакція на поведінку колишньої полонянки, Героя України більш ніж стримана.
Скандалами й гучними заявами Надія навряд чи підніме свій вплив і рейтинг. Зовсім інакше звучатиме її голос, коли за різким казарменим слівцем підуть цілком реальні справи. Конкретно: звільнення кількох (чи кількадесяти) наших полонених, яке російська пропаганда обставить як наслідок миротворчих ініціатив Надії Савченко. У цьому випадку фрикуватий політик отримає дуже вагомий козир: вона зможе ходити на ефіри телеканалів і постійно дорікати нашому істеблішменту: ось я звільнила бранців, а чого досягли в цій справі ви? Така постановка питання дискредитує не лише окремих українських політиків, а й систему загалом, особливо уповноважених державою осіб, що опікуються проблемами наших в’язнів. Популярність Савченко, яка звільняє бранців, знову зросте. Різка непримиренна риторика зробить її улюбленицею електорату популістських партій, а зустрічі з ватажками терористів та миролюбні гасла додадуть їй привабливості в очах тих, хто розчарувавсь у Партії регіонів, але залишився проросійським.
Створити нове політичне амплуа для Надії Савченко російським ляльководам чи особисто Вікторові Медведчуку зовсім не складно. При цьому можна діяти на величезній відстані через безліч посередників. Звільнити певну кількість полонених їм геть просто. Надто якщо це матиме належний PR-ефект. А він у цьому випадку не забариться: та, кого ще недавно називали українською Жанною д’Арк, виявиться спроможною домовлятися з «нечортами» в обхід держави. Й усунути її від цього процесу буде практично неможливо. Успішної політичної партії, звісно ж, не побудуєш без належного фінансування, і тут кремлівські фахівці теж, вочевидь, не відмовляться допомогти. Як це зробити максимально заплутано, через різних там підставних осіб, — питання технічне: ФСБ і суміжні структури в таких справах мають багатющий досвід.
Читайте також: Комітет з Нацбезпеки закликав СБУ перевірити інформацію про таємну поїздку Савченко до Мінська
Іще один важливий момент — сепаратні переговори Савченко в Мінську є важливим аргументом для тих західних партнерів, які вважають, що Київ повинен домовлятися з ватажками терористів безпосередньо й «шукати шляхи мирного врегулювання». Прецедент створено: цей діалог (незрозуміло, щоправда, від чийого імені) вже веде народний депутат, член української делегації в ПАРЄ. Тож не можна виключати й того, що «миротворча діяльність» Надії Савченко, за звільнення якої свого часу вболівала не лише Україна, а й весь вільний світ, знайде певну кількість симпатиків серед пацифістсько-наївних і відверто проросійських сил на Заході.
Відтак на порядку денному української влади необхідність домовитися із самою Надією, доки її діяльність не набула незворотного характеру. Якщо офіційний Київ знехтує такою потребою чи пустить ситуацію на самоплив, Кремль може швидко переграти її на свою користь.
————————————–
P. S. Коли верстався номер, стало відомо, що Надія Савченко заявила про її домовленість щодо обміну полоненими 1:4.