На віце-спікера Сейму Польщі подали скаргу через ксенофобські заяви про лікарів з України

13 Червня 2018, 11:32

Польське видання OKO.press звернулося до комісії Сейму з питань етики депутатів зі скаргою на віце-маршалка парламенту і члена праворадикальної партії Kukiz'15 Станіслава Тишки через його заяву про медичних працівників з України в програмі "Kawie na ławę" на телеканалі TVN24. Про це йдеться на сайті видання.

 

За словами Тишки, через працевлаштування начебто менш кваліфікованих медпрацівників з України в польських лікарнях помирає більше людей. Дану заяву депутата опубліковано на сайті телеканалу.

 

"Віце-спікер Станіслав Тишка, доктор гуманітарних наук, юрист і філософ, мовчить. Незважаючи на неодноразові спроби, нам не вдалося отримати від нього жодних коментарів. Не відповів він і на заяву посольства України", – йдеться у скарзі.

 

Зазначається, що Тишка  не підтвердив фактами свої звинувачення. Так, незважаючи на неодноразові спроби, видання не змогло отримати будь-які коментарі від нього з цього приводу.

 

"Тим більше, що спікер Тишка, схоже, ігнорує проблему. Не відповідає на наші запитання, спрямовані електронною поштою, Twitter і Facebook. Також представництво в парламенті Kukiz'15 не реагує. За нашою інформацією, спікер Тишка не відповів теж посольству України. Мабуть, не збирається ні вибачатися, ні відмовлятися від своїх слів", – додали у скарзі.

 

У свою чергу, міністерство здоров'я Польщі заявило, не знає жодного випадку смерті пацієнта через помилки медпрацівників з України.

 

Відзначається, що радник-посланник посольства України в Польщі Василь Зварич повідомив, що Тишка не відповів на заяву посольства. 

 

"Польські лікарні не наймають медсестер з України нижчої кваліфікації, ніж потрібно. Медсестри з-за кордону, які зараз працюють в польських закладах охорони здоров'я, мають право на роботу, що означає наявність необхідної кваліфікації для опіки – на одному рівні з польським медичним персоналом", – розповіли у польському міністерстві.

 

Наголошується, що видання вимагає терміново розглянути скаргу згідно з регламентом Комісії.

 

"Висловлювання маршала Тишки суперечать істині, і, отже, є порушенням принципу добросовісності, якими повинні керуватися депутати, що виражено в ст. 5 Резолюції Сейму Республіки Польща від 17 липня 1998 року. Безпідставні звинувачення українського медичного персоналу за заподіяння смерті польських пацієнтам, що ще гірше, є порушенням гідності громадян України у Польщі", – йдеться у заяві.

 

За даними польської Ради медсестер і акушерок, на початку 2018 року в країні працювали 82 медсестри і 8 акушерок з України.

 

Крім того, посольство України вимагає від Тишки вибачень за "ксенофобську і примітивну спробу перекласти вину на іноземців".

 

"Висловивши думку, що через працевлаштування начебто менш кваліфікованих медичних працівників з України в польських лікарнях помирає більше людей, пан віце-спікер перевищив рівень порядності і вдався до ганебних та неприйнятних наклепів на українських громадян", – йдеться у заяві.

 

 

"Крім факту поширення звичайних чуток, які не мають нічого спільного з дійсністю, кричущим є ксенофобський характер примітивної спроби перекласти провину на іноземців. Ми звертаємося до влади Республіки Польщі засудити вказані висловлювання, застосувати до їх автора належне дисциплінарне покарання, а також вжити заходів із запобігання поширенню в публічному просторі Польщі стереотипів ксенофобського і шовіністичного характеру про громадян України", – відзначили у посольстві.

 

Нагадаємо, польський закон про Інститут національної пам’яті, що передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту, набрав чинності 1 березня.

 

6 лютого президент Польщі Дуда підписав ухвалені парламентом поправки до закону про Інститут національної пам'яті, який криміналізує вислови про деякі історичні події. У ньому також передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти поляків.

 

Положення закону викликали протести в Україні та Ізраїлі, а також стурбованість у США та Франції.