З огляду на те, що на місцевих виборах тріумфувала «Українська стратегія Гройсмана», ключові посади у радах дістануться саме «стратегам». А провладна партія залишається у категоричній меншості. Як співпрацюватимуть УСГ та СН в умовах фактичного двовладдя, які ролі виконуватимуть партійні осередки з меншою кількістю мандатів у радах, буде зрозуміло після голосування за посади голів облради та райрад, заступників та керівників постійних комісій.
Відносне політичне затишшя на Вінниччині після виборів вказує, що усі «політичні пристрасті» відбуваються в кулуарах. Вже цього тижня, напередодні засідань рад, інформаційне поле області активно «засівали» чутками про можливих голів облради, смакуванням «порнорозсилки» вінницького нардепа від «слуг» Анатолія Драбовського та припущеннями щодо причин масової заміни депутатів у міській та обласній радах.
Депутатські «рокіровки»
З приводу останнього, то «Партія Вінничан» навіть зробила заяву (публікуємо в скороченому варіанті):
«Сталось те, про що ми неодноразово попереджали мешканців Вінницької області під час виборів. Столичні політичні лідери вкотре знехтували думкою і вибором вінничан та інтересами Вінниччини… Таке елементарне політичне ошуканство, коли виборці голосують за одних осіб, а у підсумку депутатами становляться зовсім інші – чергове свідчення глибокої кризи всієї української політичної системи, орієнтованої на задоволення забаганок та захист інтересів олігархів… Подібна поведінка партійних функціонерів, які на власний розсуд позбавляють мандатів одних осіб та фактично призначають депутатами інших, а також мовчання з цього приводу провідних регіональних політичних сил — підтвердження, що й Вінницька обласна рада є лише одним з нікчемних «гвинтиків» олігархічної політичної системи…»
Вінницькі обласна і міська ради. Фото: news.vn.ua
Дійсно, як і припускалось, від депутатства в обласній раді відмовились три нардепи: Ігор Кисільов від ОПЗЖ, Петро Юрчишин («За майбутнє») та Олег Мейдич («Батьківщина»). Втім, вони були не єдиними, хто не став брати мандат обласного народного обранця.
Заміни пішли досить істотні. Найактивніше все проходило в ОПЗЖ. Тут депутатів міняли два рази. Спочатку відмову від крісла обласного депутата написала, крім нардепа, також Вікторія Літвінчук. Їх замінили Сніжана Войтко та Вікторія Поліщук. Згодом ці депутатки плюс Наталія Волкова поступились мандатами Денисові Мазуренку, Роману Квітку та Олександру Царенку. І, хтозна, можливо, на завтра нас очікуватимуть ще якісь депутатські заміни. У «майбахів», крім нардепа, зняли свої кандидатури й Олександр Кубряк та Олександра Гуменчук, а на заміну прийдуть Олег Дяченко, Світлана Павлуник та Сергій Редчик. «Тимошенківці» «перетасували» ще й Андрія Мельника, який минулої каденції балотувався від Радикальної партії. Він та Мейдич поступились своїми місцями Володимиру Гнатишину та Ігорю Яцині. Є заміна й у «солідарівців»: Олена Верлан-Кульшенко віддала своє крісло Ірині Колісник, яка була депутатом облради 7-го скликання від «Самопомочі».
Читайте також: Другий тур на Дніпропетровщині: Кривий Ріг без Вілкула та доля проєкту Коломойського в Нікополі
Крім того, у міськраді ОПЗЖ теж замінила трьох з п’яти депутатів. Там замість Донатаса Піскуна, Людмили Барабаш та Наталії Бондарчук депутатами стануть Сергій Грушко, Ігор Горлачов та Микола Яременко.
Можна додати, що на нинішніх виборах посилили квоту на представництво різних статей у виборчих списках партій. Зокрема, у кожній п’ятірці списку мало бути щонайменше дві жінки. Однак квоти на представництво жінок у самих місцевих радах – немає. Про ризик масової відмови жінок від мандатів попереджала в інтерв’ю Тижню керівниця мережі ОПОРА Ольга Айвазовська на початку нинішньої виборчої кампанії. На підтвердження вона наводила саме приклад Вінницької області, де подібна ситуація вже відбулася п’ять років тому:
«Немає жодних запобіжників для того, щоб кандидати в списку жіночої статі не написали заяву про відмову від отримання представницького мандату. Вони формально можуть відмовитися від мандату після виборів. Так було у 2015 році на низці місцевих виборів. Наприклад, у Вінницькій області, де десятки кандидатів написали заяву про відмову від мандата, щоб пройшов по списку потрібний кандидат. Не можна стверджувати, що у партій не виникне бажання і потреби мотивувати писати ці заяви».
Хто він – майбутній обласний спікер?
Думки експертів та представників ЗМІ схилялись до версії, що головою облради стане колишній голова ОДА Валерій Коровій. Проте, протягом останнього тижня кандидатур побільшало. І навіть з’явилися запевнення, що екскерівник області не буде головувати в облраді. Натомість озвучили варіанти інших кандидатур:
Владислав Скальський, чиїм наступником став чинний очільник області Сергій Борзов. Його називають «політиком європейського зразка» і його кандидатура мала б влаштувати усі фракції.
Володимир Кістіон, колишній віцепрем’єр у уряді Володимира Гройсмана.
Ігор Івасюк, колишній багаторічний заступник голови ОДА, до того ж при різних очільниках.
З’явилась у соцмережах і «народна творчість» з політичним підтекстом:
«Якось перед першою сесією новообраної обласної ради в «жовтому домі» зібралась п’ятірка претендентів на посаду голови ради.
– Вручимо вибір долі, щоб нікому обідно не було, – сказав організатор першої сесії Ігор Івасюк, і простягнув претендентам пакет. – Ну, тягніть же, хлопці.
Першим фант витягнув Валерій Коровій.
– Голова фракції, – прочитав він і обурився. – Та це шахрайство якесь!
Другим складений папірець розгорнув Скальський.
– Заступник голови, – знизав плечима Владислав Володимирович. Він мовчки дістав список депутатських комісій і почав заповнювати прізвищами графу «голови».
Наступним тягнув Кістіон.
– Голова обласної ради! – гордо сказав Володимир Євсевійович.
– Е-е-е! Брешеш, не було там такого! – зблід і вигукнув Івасюк, – Бий його, пацани!
Вихопивши з-за поли замашний обрізок водопровідної труби, Кістіон позадкував спиною до дверей…»
У цьому тексті, який активно ширять в інтернеті, йдеться про п’ятірку претендентів, але немає жодного слова про ім’я п’ятого, якого й називають найімовірнішим майбутнім головою облради, – В’ячеслава Соколового, колишнього обласного прокурора.
Читайте також: Зметикували на трьох. У Полтаві кандидат не прийшов на дебати перед другим туром виборів мера, але їх все ж провели
«Призначені» старости
Ще одним прикрим моментом післявиборчих перегонів стало питання вибору-призначення старост. Їх ніби й обирають, тобто голосують на сесії місцевої ради, але з тих кандидатур, які пропонує голова ОТГ. Тому подекуди люди обурюються, що старост їм нав’язують і не призначають тих, кого підтримують місцеві мешканці.
Зображення: pershyj.com
Наприклад, у Студенянській ОТГ, де старостами можуть стати не теперішні сільські голови (а у новоприєднаних сіл, взагалі, є питання щодо законності виборів), а подекуди навіть не мешканці цих сіл. Проте, голова громади запевняє, що дослухається до побажань людей.
Натомість у Гніванській ОТГ йде серйозне протистояння між головою громади та мешканцями села Демидівка. Люди запевняють, що хочуть знову бачити старостою Юрія Мельника, а голова ОТГ проти. Сесія Гніванської міської ради теж пройде завтра, тоді й стане відомо, наскільки партійні вказівки вплинуть на кадрові питання в старостинських округах.
Довибори депутатів до сільських ОТГ пройшли 15 листопада, і ще одні відбудуться 22-го. Крім того, є й судова справа: вибори в Уланівській ОТГ визнаними такими, що не відбулися. Судові засідання пройшли по всім інстанціям. І ЦВК винесло свій остаточний вердикт. Сергій Голубенко, який очолював громади протягом 10 років, від «Європейської партії» тепер не є обраним головою громади. Позов до суду подав один із кандидатів на голову Уланівської ОТГ Олександр Крученюк, який балотувався від «Батьківщини». Він заявив, що вибори пройшли з грубими порушеннями, адже виборці недоотримали бюлетенів, і деякі не змогли проголосувати. Натомість, мешканці громади приїжджали протестувати під окружний адміністративний суд. Мовляв, для них вибір очевидний, всі проголосували за Голубенка, і перевибори нічого не змінять.
Наразі очікуємо, як складуться «політичні пазли» в обласному центрі. Від того будуть залежати кадрові розстановки й у райрадах. Перші сесії у новостворений укрупнених районних радах, а їх на Вінниччині шість, обіцяють провести наступного тижня.
Післямова
Хоча провладна партія запевняє, що від неї пройшло найбільше депутатів в ради різних рівнів по всій країні, на Вінниччині голос «слуг» не буде вирішальним, і навіть впливову опозицію їм, за великим рахунком, не буде з ким створити. Тому, за логічним сценарієм, у Вінницькій області всі важливі рішення прийматимуться шляхом перемовин. Чи виграють вінничани від таких рішень – побачимо згодом.