Місцеві вибори завершились більше двох місяців тому, але мешканці Тернопільщини досі активно обговорюють результати голосування та порівнюють з минулою владою. Адже люди пам’ятають, що бюрократи, отримавши повноваження підкріплені депутатським мандатом, відразу починали «цікаво» перерозподіляти фінансові потоки. Наприклад, у двотисячних керівник облдержадміністрації Василь Коломийчук, підкріпившись статусом депутата облради відразу збудував дорогу до свого дому у селі Петриків, що під Тернополем. А вже у десятках метрів за хатою першої особи області новеньке асфальтоване покриття раптово завершувалось. Краяни тоді сумно жартували, що дуже прикро, що Коломийчук живе лише на початку села.
Після Революції Гідності 4 роки керував Тернопільщиною Степан Барна. Він теж отримав мандат депутата облради і теж пролобіював будівництво дороги до своїх батьків у Чортківський район. Нині при владі у Тернопільській облдержадміністрації Володимир Труш. Отримавши у жовтні 2020 року мандат депутата облради від партії «Слуга нараду», Володимир Любомирович тут же ініціює будівництво дороги з Тернополя до його рідного Рогатина. Дороги – це добра справа, ними користуються усі українці. Але де їх прокладати чи ремонтувати вирішується виходячи не з логічної потреби, а з інтересів бюрократів при владі. Правда, з кожним роком робити такі «фокуси» вдається все менше. Якщо у двотисячних краян ставили просто перед фактом – будується дорога туди, а чому і навіщо – не вашого розуму справа, то тепер про дорогу в Рогатин знають усі, аналізують кошторис, потребу. У соцмережах розповідають про не менш нагальні напрямки, які потребують ремонту.
Читайте також: Неприродній добір. Хто конкретно отримав владу в обласних радах України
Підсумком виборів до Тернопільської обласної, міської та районних рад стало обрання представників партії «Свобода» на керівні посади. І якщо перемога мера Сергія Надала не стала сюрпризом, то обрання скандального екснардепа Михайла Головка головою облради викликало чимало критичних зауважень. Головко отримав неоднозначну репутацію на Тернопільщині ще на зорі своєї політичної кар’єри. Став відомим у 2010-му, коли очолював спробу штурму храму УПЦ МП в одному із сіл Тернопільщини за допомогою тарану. «Засвітився» як забіяка і в парламенті та в Тернопільській облдержадміністрації (4 березня 2013 року Михайло Головко завдав тілесних ушкоджень заступнику Тернопільської обласної державної адміністрації регіоналу Петру Гочу у відповідь на відмову обласної адміністрації в проведенні в приміщенні вказаної установи зборів ВО «Свобода». За інформацією прокуратури Тернопільської області, за даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 350 КК України (умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі в зв'язку з його службовою діяльністю) і ведеться досудове розслідування).
Також викликало чимало питань винесення Головком бухгалтерської документації агрохолдингу «Мрія» – спонсора Партії регіонів – під час обшуку податківцями.
Окрім того, Головко був регулярним гостем на телеканалах з орбіти Віктора Медведчука. Наприклад, є ефіри ZIK за участі Головка, датовані кінцем грудня 2020-го. Таким «грішать» чимало українських політиків, але чи можна це пробачити тим, хто позиціонує себе націоналістами?
Зі скандалів місцевого рівня – на комунальній землі в Тернополі виявили приватну автомийку, власницею якої стала Мар’яна Головко. Аналогічне ПІБ має дружина новоспеченого голови облради.
Головко був єдиним кандидатом на посаду голови облради в коаліції з критикованими свободівцями «Слугами народу» та колишніми регіоналами із «За майбутнє». У першу годину, під час обрання керівництва облради, свободівці заперечували цю очевидне.
Читайте також: Перемогла децентралізація
Кандидат від «Європейської солідарності» Степан Барна навіть не висувався. Порошенківці та тимошенківці в новій облраді опинились в глухій опозиції, не маючи жодних владних повноважень, на відміну від попереднього скликання, де був їхній голова і перший заступник. Посаду першого заступника голови облради отримав «джоджиківський вихованець» із трьома партійними «ходками» Володимир Болєщук із «За майбутнє».
А новообраний заступник голови облради від Зе-команди Ігор Сопель, який покерував найкоротший термін на посаді голови Тернопільської облдержадміністрації, вже встиг відзначитися у кнопкодавстві. Бюджетну комісію у коаліції віддали представнику «Довіри».
Такий розподіл влади відбувся й у трьох райрадах.
Тернопільською районною керує свободівець Віктор Козорог. За нього відали голоси 39 депутатів. До обрання він працював заступником директора обласного центру комплексної реабілітації, яким керує дружина головного свободівця Тернопільщини Олега Сиротюка – Наталя Турецька. Заступником голови райради обрали Уляну Хом’як із «За майбутнє». У тернопільських пабліках почали писати про об’єднання Свободи і колишніх представників Партії Регіонів заради посад.
Головою Кременецької райради обрано Світлану Кибалюк із «Слуги народу». Тут порошенківці намагались конкурувати і висунули Тараса Кореця, який набрав 20 голосів за свою кандидатуру – на 2 менше, ніж представниця «зе-команди». Заступником голови райради став колишній міліціонер-пенсіонер Василь Ребрина із «За майбутнє».
У Чорткові керувати райрадою буде представниця «Довіри» Марія Чупрій. Конкурував з нею колишній міліціонер із Радикальної партії Ляшка Петро Шеремета. Її обирали зі скандалом: депутати хоч і голосували в окремій кабінці, але робили це різнокольоровими маркерами (Правда, це не йде в жодне порівняння як депутати Тернопільської облради на камери демонстрували своє таємне волевиявлення). Таки чином партійні бонзи контролювали одне одного щодо взятих зобов’язань. Чупрій перемогла з розривом у 10 голосів. Заступницею голови райради обрали Зоряну Сасанчин із «Слуги народу» але вже без радикалів, які покинули зал.
Читайте також: Надал отримав офіційні відсотки. Як відбулися вибори на Тернопільщин
Не встигло висохнути чорнило під рішенням про обрання голови Чортківської райради, як громадськість дізналась, що новообрана почала вимагати виділити їй 2 гектари землі за рахунок учасників російсько-української війни (АТО). Спершу вона звернулась із заявою в Держгеокадастр, але отримала відмову. Тоді чиновниця пішла до суду. І Феміда вирішила, що наданих аргументів достатньо і зобов’язала виділити їй землю. У той же час чимало учасників бойових дій досі не можуть отримати обіцяні земельні ділянки через їх брак.
Із вище викладених фактів можна зробити кілька висновків: на Тернопільщині відбувся реванш старих кадрів з часів Кучми-Януковича, які привели до влади «нові обличчя». Порошенківців повністю відсторонили від влади на Тернопільщині. Аналогічно втратили вплили й представники «Батьківщини».
Тернопільська обласна рада першого скликання розпоряджалася понад 1200 об’єктами нерухомості, підприємствами і закладами освіти, культури, медецини. Обласна рада шостого скликання залишила приблизно сотню. Цікаво, скільки десятків буде після завершення каденції облради сьомого скликання? У 2009 році Тернопільщина вже пережила «свободівську навалу», яка тривала до 2015. Тоді кардинально не змінилося нічого. Чи можна зараз на щось розраховувати? Можна, але чи варто?