На старт! Увага!..

Економіка
6 Березня 2020, 13:40

Минулий тиждень став справжнім кошмаром для світових фінансових ринків. За якихось п’ять торгових сесій індекс американських акцій S&P 500 втратив 362 пункти, або майже 11%. В абсолютному вимірі стрімкість падіння була безпрецедентною за всю історію спостережень. У відносному вимірі американські акції втрачали висоту так швидко аж у кризовому 2008-му.

Ринкова паніка вдарила не тільки по США. Індекс європейських акцій STOXX Europe 600 утратив 12%, японський NIKKEI 225 подешевшав на близько 10%, нафта обвалилася на понад 13%, а індекс сировинних товарів S&P GSCI, що об’єднує 24 види сировини, знизився на більш ніж 10%. Світові медіа та авторитетні оглядачі синхронно кивають на коронавірус (COVID-19) як на виняткову та беззаперечну причину того, що відбулося. Дехто не на жарт пройнявся панікою й переконує, що найгірше попереду.

У страху великі очі. Минулого тижня домінували емоції. Вони не оминули й Україну. Але щоб зрозуміти, що відбувається й чого чекати далі, потрібний ретельний холодний аналіз.

 

Читайте також: Коронавірус підштовхує світ до рецесії

Коронавірус впливає на фінансові ринки через два очевидні канали — фундаментальний та психологічний. Суть першого полягає в тому, що попит, пропозиція й ціна на ринках акцій, облігацій, сировини та інших активів формуються в економічній системі й залежать від її стану та динаміки. Чи сильно постраждала світова економіка від коронавірусу? Відповідь неоднозначна. На сьогодні зареєстрованих випадків зараження лише близько ста тисяч. Навіть якщо реальна кількість у рази більша, то це крапля в морі для економіки світу та навіть самого лише Китаю. У світі кілька мільярдів зайнятих. Щодня мільйони з них випадають із нормального робочого графіка, перебуваючи на лікарняному, у відпустці чи деінде. Це ніяк не порушує нормальний ритм економічних процесів. Тому прямий вплив COVID-19 на економіку мізерний.

А от опосередкований вплив куди більший. Щоб стримати поширення вірусу, у Китаї почали обмежувати масові скупчення людей, відправляти працівників у відпустки тощо. Чимало виробництв узяли паузу, багато різних офіційних заходів, виставок і конференцій було скасовано. Це справді помітно вплинуло на економіку. Днями була опублікована свіжа статистика РМІ. Цей показник зводить докупи опитування менеджерів підприємств країни про те, які в них зайнятість, обсяги виробництва та нових замовлень; значення понад 50 означають, що галузь зростає, а менше за 50 — що падає. У Китаї в лютому РМІ переробної промисловості становив 40,3, а сфери послуг — 26,5 (у січні було 51,1 та 51,8 відповідно) — це найнижчі значення за всю історію спостережень з 2004 року. Вони означають помітне зниження.

Спад чималий. Але він стосується лише Китаю. У жодній іншій країні не зафіксовано такої динаміки. Наприклад, у США промисловий РМІ становив 50,1 (проти 50,9 у січні) — це зростання, хоч і повільніше порівняно з попереднім місяцем. У багатьох країнах статистика за лютий, навпаки, була кращою, ніж за січень: у єврозоні — 49,2 (проти 47,9); Великій Британії — 51,7 (50,0); Австралії — 50,2 (49,6); Канаді — 51,8 (50,6); Росії — 48,2 (47,9); Туреччині — 52,4 (51,3); Бразилії — 52,3 (51,0); Мексиці — 50,0 (49,0). По послугах ситуація подібна. Тобто в цих країнах фундаментальна основа для паніки була куди меншою, якщо взагалі мала місце. Утім, реакція їхніх фінансових ринків була значно гострішою, ніж у Китаї. Адже за минулий тиждень китайські акції (індекс Shanghai Stock Exchange Composite) подешевшали на 5%, а темп падіння американських, європейських та багатьох інших ринків акцій був у півтора-два рази вищим. Це наводить на думку, що коронавірус лише хороший привід для розпродажу активів, а не глибинна його причина.

Минулого тижня індекс американських акцій S&P 500 втратив 362 пункти, або майже 11%. Індекс європейських акцій STOXX Europe 600 утратив 12%, японський NIKKEI 225 подешевшав на близько 10%, нафта обвалилася на понад 13%, а індекс сировинних товарів S&P GSCI, що об’єднує 24 види сировини, знизився на більш ніж 10%

Імовірно, вплив COVID-19 на економічну систему тимчасовий. Фахівці кажуть, що вірус гине за 26–27 °C. Тобто настане весна — і масштаби пандемії спадуть. Якщо літо буде таким теплим, як і зима, то через кілька місяців мало хто згадає про всі ті страхи, які зараз нагнітаються в інформаційному просторі. Мабуть, до нового сезону світ уже матиме вакцину від вірусу та налагоджену систему профілактики, доступну для всіх країн. У такому разі звичайний темп розвитку економічних процесів відновиться зовсім скоро.

Потреби людей нікуди не поділися. Поки що спад економіки Китаю змушує економічних агентів реалізовувати старі запаси, які поступово зменшуються. Але незабаром вона знову запрацює на повну силу, щоб і запаси відновити, і потреби людей задовольнити. Тоді фундаментальні показники повернуться на попередні рівні. Ситуація могла б нагадувати березень 2011 року в Японії. Тоді через паніку, спричинену аварією на АЕС у префектурі Фукусіма, почався масовий розпродаж японських акцій, що за кілька днів обвалило індекс Nikkei 225 майже на 20%. Але, коли всі побачили, як хвацько країна дає собі раду із цим лихом, половина падіння була відіграна протягом того самого тижня, на решту пішло близько двох місяців, а через півтора року японські акції коштували куди більше, ніж до аварії. Так було б і у випадку з коронавірусом, якби він був справжньою причиною падіння.

 

Читайте також: Інфляційне піке

І другий канал, через який COVID-19 впливає на фондові ринки, — психологічний. Ринки нерозривно пов’язані з психологією. Вважається, що жадібність підштовхує одних купувати (їх називають биками, вони грають на підвищення курсу акцій), а страх змушує інших продавати (їх називають ведмедями, вони грають на пониження). Оця постійна психологічна боротьба між жадібністю та страхом визначає курс акцій на певний момент. Минулого тижня жадібність начисто капітулювала перед страхом. Але, щоб визначати дії людей надовго, останній повинен мати тверде підґрунтя. Сумнівно, щоб для американців з їхньою потужною системою охорони здоров’я спалах коронавірусу на іншому краї Землі був достатньо переконливим аргументом, щоб викреслити $3,6 трлн із вартості акцій. Значно переконливішим бачиться аргумент, що розпродаж на фондовому ринку США зумовила занадто висока вартість активів, до якої ринок ішов протягом багатьох років, а 2019-го — особливо швидкими темпами.

Коли ринок виростає до захмарних цін, то в пошуках нових інструментів для заробітку він починає високо оцінювати сумнівні активи із жалюгідними економічними показниками. Саме це відбувалося останнім часом. Яскравий приклад — компанія Tesla всесвітньо відомого Ілона Маска. Вона є одним із символів Четвертої промислової революції та людського генія, здатного до неймовірних стрибків прогресу. Але економісти знають, що не меншою мірою вона символізує і слабкість управління та невідповідність творчих поривів керівників компанії її фінансовим можливостям. Саме тому компанія не вилазить із чистого збитку, щороку спалюючи близько $1 млрд грошей акціонерів. Торік Tesla чи не вперше стала операційно прибутковою. Це зумовило різкий стрибок курсу її акцій у 3,8 раза з кінця жовтня до початку лютого. Утім, операційна рентабельність компанії була помітно нижчою за мізерний 1%, тож до досягнення фінансової стійкості їй ще далеко.

Коли ринки починають падати, поведінка тих, хто інвестував у такі акції, нагадує втечу з «Титаніка». Так було й минулого тижня: акції Tesla знецінилися на 26%, а в найнижчій точці за тиждень були на 37% дешевші, ніж місяць тому, коли про різке зростання котирувань наввипередки писали всі провідні світові медіа. Такі випадки вказують на те, що ринок перегрітий. А це найкраще підґрунтя для страху та перемоги ведмедів.

 

Читайте також: Форум Європа Україна: Нові можливості, старі загрози

Ще один нюанс: про коронавірус стало відомо ще наприкінці січня. Але це не завадило американським та європейським акціям установити нові історичні рекорди в другій половині лютого. Приблизно із середини минулого місяця темпи поширення пандемії пішли на спад. Але це не відвернуло паніки на фондових ринках минулого тижня. Скидається на те, що COVID-19 — не так біологічний, як інформаційний вірус, використаний у певних місцях у правильний час. Бо для економіки та фінансових ринків його наслідки в інформаційній площині куди більш руйнівні, ніж у біологічній. Так, понад три тисячі людських життів за понад місяць — це висока ціна. Але $6 трлн утрат у вартості акцій по всьому світі теж немало.

Інший приклад: є такий індекс Baltic Dry, який показує вартість фрахтування суден у всьому світі. Якщо він високий — це означає, що світова торгівля досить жвава, бо попит на судна значний, як і розмір фрахту. Коли індекс падає — це показник кризових процесів у світовій торгівлі та економіці. У вересні 2019 року, задовго до спалаху коронавірусу, Baltic Dry сягнув локального максимуму в понад 2500 пунктів. Відтоді він постійно зменшувався, 10 лютого опинився в мінімумі — 411 пунктів (у шість разів за п’ять місяців!), а тепер трішки зріс до 500 одиниць. Важко звинувачувати COVID-19 у падінні індексу, а от у тому, що це падіння вказує на проблеми в економіці, можна не сумніватися.

 

Отже, найімовірніше, коронавірус лише привід. Справжньою причиною паніки були кризові явища, які розвиваються у світовій економіці. Якщо так, то чого сподіватися далі? По-перше, треба очікувати відскоку на фондових ринках (з нього почався цей тиждень). Інформаційне тло, пов’язане з COVID-19, невдовзі зникне, вичерпається і його вплив на ринки. Проте вони, імовірно, вже нескоро повернуться до лютневих максимумів, бо фундаментальні економічні проблеми збережуться. По-друге, минулого тижня ринки вже почали активно шукати активи — потенційні жертви нової хвилі спаду. Окрім акцій Tesla, була ще нафта (попит на неї слабкий з екологічних і технологічних причин), грецькі акції (так-так, здавалося б, повністю відіграна історія повертається: індекс грецьких акцій ASE за минулий тиждень упав на 19%), валюти великих країн, що розвиваються (за минулий тиждень долар зріс до російського рубля на 4,5%, до мексиканського песо на 3,7%, до індонезійської рупії на 4,2%, до південноафриканського ранда на 4,5% — це натяк на повторення азійської кризи кінця 1990-х), тощо. Слабкі активи зазнають нових ударів, хтось може не витримати і стати точкою відліку нової кризи. По-третє, паніка минулого тижня може переконати навіть найоптимістичніших інвесторів у тому, що настав час збирати каміння, тобто не інвестувати, а притримувати гроші. Тоді вона стане відмашкою, яка зумовить нову кризу. На старт! Увага!..