Одна з теорій: Владімір Путін отримав, що хотів. Але не здобув найважливіше з того, що планував — нагальну угоду про водопостачання в Крим, що до окупації забезпечувалося з України. Виглядатиме погано, якщо великий геополітичний трофей Росії стане спустошеним і безлюдним.
До того ж геополітичну перемогу не вдається змалювати переконливими барвами. Реакція Заходу таки була безладною і запізнілою: щоправда, це не дивує. Але нова трансатлантична прірва не утворилася. Україну не полишено в принизливій ізоляції. Володимир Зеленський не панікував — ба більше, впорався доволі добре, особисто звернувшись до Путіна російською з закликом про мир. Кремлівська пропагандистська лінія про те, що український народ чинить запеклий опір кліці фашистських мілітаристів при владі, виглядає тепер геть сміховинною.
Зустріч із Джо Байденом може бути чудовим додатковим пунктом у кремлівському календарі, що інакше був би доволі порожнім. Проте саміт відбудеться на американських умовах після запровадження нових санкцій і доволі різкої риторики США. З’явившись на зустрічі з лідером США, Путін, по суті, визнає РФ молодшим партнером.
Читайте також: Розвідування обстановки
Приємно було б думати, що Росія відступила, тому що розгортання військової присутності провалилося. Можливо, заздалегідь отримані результати розвідки виявилися хибними й оскарженими пізнішими висновками про готовність України дати відсіч у разі нападу, що загрожувало б суттєвими втратами. Було б іще цікавіше, якби виявилося, що Кремль злякався, отримавши супертаємні і супержорсткі меседжі від Вашингтона (проте така версія малоймовірна).
Найбільш вірогідне пояснення в тому, що історія ще не скінчилася.
Росія вправна у війні на нервах. Прозондувавши ситуацію розташуванням додаткових військ і побачивши, як Захід реагує (і не реагує), Кремль може знову посилити тиск за кілька днів, тижнів або місяців. Попри те що війська вирушили додому, більшість важкої техніки лишилася. Росія односторонньо закрила Керченську протоку між Чорним та Азовським морями до кінця жовтня, тим самим придушивши економіку Маріупольського району і підкресливши воєнно-морську слабкість України.
Одною з переваг для Путіна є те, що останніми тижнями дуже багато гаданих фахівців із питань Росії кричали про його наміри «вовки». Їм слід було поставитися до цього обережніше: справжня воєнна атака передбачала б таємничість, кібератаки і збивання з пантелику. Такого не спостерігалося. Наступний раунд попереджень буде менш вагомим.
Загалом цей випадок засвідчив, що зовнішній світ не дає ради з передбаченням та інтерпретацією планів і дій російських лідерів. Схоже, ніхто не зміг застерегти про різкий початок і так само несподіваний кінець воєнного маневру.
Деякі уроки, засвоєні за останні тижні, є позитивними. Збройні сили України стали значно сильнішими, ніж були 2014 року (це не дивина для українців та їхніх друзів, але велика новина для деяких інших країн). Проукраїнська позиція Туреччини також приємно здивувала.
Читайте також: Росія випробовує Захід
Менш приємним є те, що цей випадок продемонстрував, наскільки вдосконалилася військова логістика Росії. Швидко та ефективно росіяни спорядили 100 тисяч солдатів, а також танки, літаки, воєнно-морські сили, польові госпіталі, пальне, боєприпаси й обладнання для радіоелектронної війни. Цей потенціал знову буде продемонстровано на східному кордоні НАТО з Росією та Білоруссю із наближенням запланованого там на вересень інтенсивного етапу навчань «Запад-2021» (що вже почалися).
Однак головний висновок — адміністрація Байдена переймається європейською безпекою більше, ніж більшість європейських країн. У довгочасній перспективі це нікуди не годиться. Або європейці діятимуть активніше, або американці, маючи безліч проблем деінде, допомагатимуть менше.
——————
Попри офіційні повідомлення з боку російського військового керівництва про відведення своїх військ від кордонів нашої держави, Збройні Сили України мають бути готові до їхнього повернення. Таку точку зору висловив президент України Володимир Зеленський під час свого візиту до базового табору українських військових поблизу селища Чаплинка, що неподалік адміністративного кордону між Херсонською областю та тимчасово окупованим Кримом. Раніше там відбулися навчання штатних підрозділів ЗСУ та батальйону територіальної оборони Херсонської області. Своєю чергою, Сейм Литви ухвалив резолюцію, в якій закликав Росію припинити агресію, провокації та пропаганду проти України, а також негайно відвести всі війська від кордону.