Згідно з підрахунками сучасних дослідників (які збігаються з тодішніми даними націоналістичного підпілля), під час виборів до ВР СРСР та УРСР у 1946–1947 роках добровільно проголосувало не більше 10% населення Західної України, під терором – 30–40%, а 60% узагалі не прийшло на дільниці.
У містах та прикордонних селах відсоток охочих до волевиявлення був дещо вищим (до 30%), що пояснюється як наявністю численніших військових гарнізонів, так і великою кількістю адміністрації та чиновників, які були членами КП(б)У або ж залежали від партійного начальства.
Детальніше читайте у статті «Демократія по-сталінськи» в журналі «Український тиждень»№43