Попередня модель зростання країни, в якій прибутки від продажу нафти й газу вливалися в економіку споживання, вичерпала свої можливості приблизно у 2012 році, коли Владімір Путін повернувся на президентську посаду. Але він фактично відкинув нову схему, що ґрунтувалася б на інвестиціях та інноваціях, бо в політичному плані вона обіцяла проблеми.
Нав’язана державою стагнація серйозно погіршилася від сукупної дії західних санкцій, браку доступу до фінансування, відпливу капіталів і атмосфери непевності, які штовхають Росію до затяжного періоду майже нульового зростання. Економічні наслідки української кризи, на думку аналітика центру Eurasia Group Алєксандра Клімєнта, показують «зворотний бік державного капіталізму». За сприятливих обставин, як він каже, сила ринку допомагає зміцнити державу. Але, коли в уряду починаються проблеми із зовнішнім світом, потерпає економіка, та ще й дуже.
Іноземні фірми на зразок приватної інвестиційної компанії Blackstone чи виробника програмного забезпечення Adobe покидають РФ. Російська грошова одиниця не перестає знецінюватися. 30 вересня новини про можливе запровадження заходів контролю над відпливом капіталів штовхнули її до рекордно низьких 39,7 руб./$.
Колишній міністр фінансів Росії Алєксєй Кудрін застерігає, що впродовж наступних трьох років зростання може втрачати один відсотковий пункт. «Ми весь час балансуватимемо на грані рецесії», – сказав він на зборах інвесторів. Путін робить ставку на те, що зможе достатньо захистити свій основний електорат (бюджетників та жителів великих провінційних міст) від наслідків гальмування економіки, водночас роблячи невигідними еліті виступи проти системи, вважає Клімєнт. Кремль звинувачуватиме у своїх труднощах Захід, і пріоритетними видатками стануть заробітні плати, оборонна галузь та інші частини державного сектору. Лише військовий бюджет у 2015-му дорівнюватиме 4% ВВП, тобто зросте більш ніж на $80 млрд порівняно із цьогорічним.
Читайте також: Вони працюють
Минулого місяця російський уряд представив новий бюджет на 2015–2017 роки, розроблений з урахуванням прогнозів, які бачаться нереально оптимістичними: інфляція на рівні 6% (деякі аналітики оцінюють її ближче до 8%), зростання ВВП – 1,2% (за найоптимістичнішим сценарієм Світового банку – 0,3%), ціна нафти на планеті – $100 за барель (цього місяця вона впала нижче між $95, і дальше її сповзання дуже ймовірне). Дослідження російської Економічної експертної групи свідчать, що зниження цін на чорне золото на $1 за барель призводить до $2,3 млрд утрат дохідної частини бюджету. Оскільки на нафту й газ припадає близько половини державних доходів, на карту поставлено можливість Кремля купувати собі соціальну й політичну стабільність.
Росії загрожує цикл періодів малого або нульового зростання, великої інфляції та девальвації рубля. Водночас, за словами головного економіста Альфа-Банку Натальї Орлової, санкції «різко пришвидшили найгірший сценарій розвитку подій».
Читайте також: Санкціоноване майбутнє
В умовах зменшення фінансових можливостей геополітичне протистояння із Заходом посилює в оточенні Путіна виступи за державну консолідацію. Російська політична й бізнесова еліти опинились у становищі, коли попит на активи зростає, а ті суми, що їх готові платити, падають, каже Орлова. До того ж цей порив контролювати ресурси ґрунтується на бажанні не «ефективніше розподіляти кошти, а забезпечити їх надходження до певного кола компаній та банків».
Потреби державної безпеки – вигідна відмазка, що дає змогу витіснити критичні голоси. Новий закон, який обмежує володіння медіа-компаніями в РФ для іноземних осіб, фактично закінчиться демонтажем російського варіанта американського тижневика Forbes та щоденної газети «Ведомости», яка частково належить іноземцям. Держбезпека стала «універсальним способом проштовхувати будь-яку дурню», – каже редактор цього видання Татьяна Лисова.
Жадібність, яку приховують за маскою патріотичного обов’язку, й могла стати джерелом проблем для мільярдера Владіміра Євтушенкова, власника холдингової компанії «Система», що опинився під домашнім арештом. Кажуть, ніби давній наближений Путіна Іґорь Сєчін, президент державного нафтового гіганта «Роснефть», поклав око на «Башнефть» Євтушенкова, яка може компенсувати його компанії падіння власного видобутку.
Через західні санкції «Роснефти» важко виплачувати свої найближчі борги й фінансувати нові інвестиції, а обмеження експорту переважно заблокувало їй доступ до технологій, необхідних для бурових робіт в Арктиці. Прокуратура наполягає, щоб «Башнефть» було повернуто державі, тож можна припустити, що невдовзі почнеться кампанія з націоналізації. Не виключно, що Росія, зрештою обере іншу економічну модель, але та не гарантує реальних перспектив відновлення зростання в найближчому майбутньому.
© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com