На побачення з Богом: дату зустрічі змінити не можна?

І західне, і східне християнство використовує складну систему обрахунку дня святкування Воскресіння Христового (та пов’язаних із ним інших свят) на базі весняного рівнодення й місячного циклу. Різняться методи обчислення. Цього року й західні, й східні християни святкують Великдень водночас, але у пра­вослав’ї він може відзначатись і на п’ять тижнів пізніше.

Отже, там, де поруч живуть східні й західні християни, ймовірно, будуть і проблеми, адже коли одна громада весело святкує Великдень, для іншої ще може тривати Великий піст. Іноді труднощі виникають, навіть коли дні святкування збігаються, як-от біля Гробу Господнього в Єрусалимі, де збираються представники шістьох християнських конфесій. Адже католики, які бажають його відвідати у Великодню неділю, повинні приходити вдосвіта (о 5:30) через заходи безпеки, які супроводжують пишну православну церемонію сходження Благодатного вогню кілька годин потому.

Де-не-де люди пристосовують святкування так, щоб ураховувати й обряди сусідів. У Фінляндії православні християни відзначають Великдень за західним календарем. А католики і православні на грецькому острові Сірос – за юліанським стилем. Видовищні народні дійства, процесії  із заквітчаними похоронними ношами у Страс­­ну п’ятницю та феєрверки надвечір у Великодню неділю єднають острів’ян, а не ділять їх на групи.

Чи може хрещений світ коли-небудь прийти до єдиного календаря? Навряд. Православна реформа літочислення 1923 року, яка узгодила християнські та ін­ші встановлені свята із західними датами, призвела до глибокого розколу на теренах східного обряду; її відмовилися приймати росіяни, серби й деякі консервативні греки. Багато православних бояться будь-яких змін, що можуть спричинити нові незгоди в їхніх лавах.
Якщо рух за спільну або незмінну дату святкування Великодня взагалі коли-небудь набере сили, є пропозиція від професора Коліна Гемфріса з Кембриджа. На основі дослідження низки літературних джерел і астрономічних даних він дійшов висновку, що справжнім днем розп’яття Христа стало 3 квітня 33 року н. е. Це означає, що Таємна вечеря (яка, на його думку, відбулася в середу, а не, як прийнято вважати, в четвер) припала на 1 квітня, а воскресіння – на 5-те. Чому ж тоді, запитує професор, не святкувати головну подію християнства того дня, коли вона відбулась, або в найближчу до нього дату?

© 2011 The Economist Newspaper Limited. All rights reserved
Переклад з оригіналу здійснено «Українським тижнем», оригінал статті опубліковано на www.economist.com