Держкомстат оприлюднив свіжі статистичні дані про стан вітчизняної економіки. У IV кварталі 2009-го падіння ВВП України становило 7% порівняно з аналогічним періодом 2008-го. За підсумками минулого року ВВП знизився майже на 15%, що є одним із найгірших показників поміж країн Європи. Семивідсоткове падіння обсягів виробництва в жовтні – грудні 2009-го стало неочікуваним для економістів, які прогнозували завершення рецесії до початку 2010-го за рахунок відновлення промисловості та нарощування обсягів експорту. І хоча ефект низької бази порівняння дещо прикрасив статистику (у I – III кварталах 2009-го падіння ВВП України становило відповідно 20,3%, 17,8% і 15,9% рік до року), є всі підстави замислитися над причинами глибокої та тривалої рецесії вітчизняної економіки.
За підсумками 2009-го зменшення обсягів промислового виробництва України становило 21,9% рік до року, зокрема: металургійних підприємств – на 26,7%, хімічних – на 23%. Саме ці дві галузі є головними постачальниками валюти в країну (за даними Нацбанку, частка металургії в структурі українського експорту становить 32%, хімпрому – близько 10%), а отже, безпосередньо впливають на курс гривні. При цьому Україна експортує переважно напівфабрикати та сировину.
Згортання промислового виробництва в країнах – реципієнтах українського експорту призвело до його скорочення в грошовому еквіваленті в січні – листопаді 2009-го: до США – на 55,2%, до Туреччини – на 53,6%, до Росії – на 40%, до Італії та Німеччини – майже удвічі. Загалом торік обсяги експорту з України зменшилися на 40% порівняно з 2008-м, що спровокувало девальвацію гривні та курсові стрибки. А скорочення обсягів промислового виробництва в Україні виявилось одним із чинників зростання безробіття в січні – вересні 2009-го до 8,6% – плюс 2,1% рік до року. Знецінення нацвалюти і кадрові скорочення на підприємствах призвели до зниження купівельної спроможності українців, що негативно позначилося на роздрібному товарообороті (за рік зменшився на 16,6%).
Аналітики в унісон запевняють, що рецесія української економіки завершиться лише після відновлення попиту на продукцію вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках. Цього року уряд України та МВФ прогнозують зростання ВВП відповідно на 3,7% і 2,7%. Але цілком зрозуміло, що неконкурентні на зовнішніх ринках металургійна і хімічна галузі вже не можуть бути локомотивами української економіки. Без структурних реформ, спрямованих на формування внутрішнього ринку та стимулювання експорту готової продукції, вітчизняна економіка і надалі залишатиметься вразливою.