Ця держава після відокремлення від Пакистану 1971 року не брала участі у великих сутичках з іншими країнами. І зазвичай світові засоби масової інформації пишуть про Бангладеш як про перенаселену територію, про численні повені й убогість населення, що сягає шокуючих масштабів. Проте нині є ще один важливий чинник бангладеської реальності – радикалізація ісламізму.
Ісламська радикалізація Бангладеш, котра є четвертою за кількістю населення мусульманською країною світу (понад 156 млн людей), сьогодні набирає обертів. Варто пригадати, що території сучасної Бангладеш багато років були винятком у ісламському світі. Традиційно, згідно з містичним вченням бенгальських суфіїв, мусульманська більшість мирно уживалася з представниками інших релігій, і Бангладеш мала добру славу стосовно освіти і громадянських прав жінок. Ісламська радикалізація почалась після заснування цієї країни 1971 року, особливо після низки військових переворотів. Хоча пізніше, здавалося, це мав би вирівняти солідний список проведення демократичних виборів.
Потужним імпульсом цієї радикалізації послужила трудова міграція бангладешців до країн Близького Сходу. Раніше жителі країни не були вразливими до проникнення і поширення радикальних ісламістських настроїв. Нині ж наявні всі ознаки того, що багато хто із трудових мігрантів налаштувався на «хвилю» радикального ісламізму після роботи в Саудівській Аравії та інших близькосхідних державах, де і зазнав впливу більш радикальних версій ісламу, внаслідок чого стали більш відкритими для вербування з бангладеського суспільства терористів.
Крім того, в північно-західній частині Бангладеш бідність так поширена, що для багатьох дітей цього регіону відвідування приватних субсидованих ззовні медресе є лише єдиним варіантом отримати хоч якусь освіту.
Підйом войовничого ісламу
Цільова група боротьби проти тортур Bangladeshi Human Rights Organisation зафіксувала понад 500 випадків залякувань і катувань з боку ісламістів. Вони тортурами змушували потерпілих обіцяти, що ті носитимуть довгі бороди і молитимуться п’ять разів на день.
Муфтій Фазлул Хак Аміні, котрий підтримує зв’язки з забороненою озброєною ісламістською групою «Харкат уль Джихад аль Ісламі», дійшов навіть до того, що видав фетви проти світської преси, яка досліджувала підйом войовничого ісламу у Бангладеш.
А знану у світі лауреатку престижних премій бенгальську письменницю-феміністку та лікарку Тасліму Насрін наприкінці 1990-х ісламісти змусили покинути батьківщину та переїхати до Індії. Але і там їй не дали спокою: 2007-го уряд Індії змушений був кілька місяців переховувати літераторку, якій ісламісти погрожували вбивством, зрештою їй довелося переїхати до Європи.
Сьогодні західні стратегічні мислителі зосередили всю свою увагу на арабсько-ізраїльському протистоянні на Близькому Сході, в той час коли наступ ісламістів на Індію з боку Бангладеш не варто скидати з рахунку. Адже Індія має 2545 км спільного кордону з Бангладеш й ісламізацію індійських територій, що відбувається вздовж кордону, можна простежити на прикладі округів Уттар Дінаджпур та Південний Парганас в індійському штаті Західна Бенгалія.
Якщо раніше більшість сіл через кордон від ісламської держави Бангладеш мали в основному змішане індійсько-мусульманське населення, то нині всі вони повністю мусульманські. А придорожні храми, де індуси відкрито сповідували свою релігію, а індуські жінки були одягнені в барвисті сарі, замінені на мечеті і бурки. Ісламський наступ з боку Бангладеш і міграція населення є невід'ємним елементом джихаду, котрий загрожує Індії. Й нині бангладеські ісламські фундаменталісти ведуть неприхований наступ на індійських територіях.
У 1947 році, коли Індійський субконтинент було поділено на індуїстську і мусульманську держави, Західна Бенгалія відійшла до індуїстської Індії, а Східна Бенгалія (нині Бангладеш) стала частиною Пакистану. Проте в ІІ половині ХХ століття частка мусульманського населення Західної Бенгалії зросла на 25% і водночас кількість її індуїстського населення зменшилася. Цей процес триває і в ХХІ столітті.
Водночас індуїстське населення Бангладеш зменшилося майже на третину, до 9%. Цей насильницький процес супроводжувався вбивствами, груповими зґвалтуваннями, викраденнями жінок і дітей, насильницьким наверненням до ісламу і легалізованою передачею споконвічних індуських земель мусульманам. Тепер це відбувається і в Індії.
Знаменно, що між 1981 і 1991 роками зростання чисельності мусульманського населення у Західній Бенгалії фактично перевищило його зростання у Бангладеш. Індуси змушені були тікати від ісламського переслідування зі Східної Бенгалії після поділу Індійського субконтиненту. Але після появи 1971-го Бангладеш як незалежної держави відбулося масштабне проникнення бангладешських мусульман до Західної Бенгалії, як і до інших частин Індії.
Ісламський екстремізм поширюється
Можна сказати, що нині Бангладеш стала новим живильним ґрунтом для екстремізму. Політична динаміка й історичні процеси, котрі змінюють зовнішній вигляд ісламського екстремізму в Бангладеш, сьогодні перебувають на стадії остаточного визначення. Ісламський екстремізм швидко поширюється в цій країні, попри те що свого часу версія бенгальського ісламу, котра до того ж спиралася на сильні суфійські й індуїстські традиції, мала куди менш агресивний характер і була значно поміркованішою, ніж у країнах арабського Близького Сходу.
Водночас радикалізація ісламізму в Бангладеш сягає своїм корінням ще часів британської колонізації Індійського субконтиненту. Ясно, що колоніалізм порушив релігійних баланс, який був до того . Після розпаду Імперії Великих Моголів й утвердження панування британців тривали запеклі зіткнення між мусульманами й індусами. Це можна пояснити почуттям розчарування, що наростало й було пов’язане з двома основними подіями: розпадом імперії Моголів і тим, що британська влада проводила політику, за якої дуже мало мусульман було залучено до роботи її адміністрації.
Нинішній наступ бангладеських ісламістів на Індію також є намаганням мусульман взяти своєрідний історичний реванш, позаяк вони вважають, що повертають підконтрольні колись їм території. Сьогодні Бангладеш перебуває під великим тиском ісламського фундаменталізму. І дискримінація релігійних меншин була б неможливою без підтримки уряду. Ситуація ускладнюється ще й тим, що мусульманські екстремісти діють на кількох рівнях. В тіні ж триває виховування цілого покоління молодих людей, які пройшли підготовку з фундаменталізму.
Це дуже небезпечний час для свободи віросповідання в Бангладеш. Адже по суті уряд, який піддається тиску з боку ісламістських фундаменталістських груп, і сам є співучасником насильства і дискримінації щодо релігійних меншин. З цього питання вже неодноразово надсилалися звернення до Human Rights Watch (HRW), й очевидно, що ситуація в Бангладеш дуже неспокійна. В цей небезпечний для свободи час там формується ціле покоління людей з відверто фундаменталістськими поглядами. Водночас бангладеський уряд намагається подавати образ своєї країни міжнародному товариству як поміркованої та віротерпимої.
Ця «терпимість» виховується нині в 64 тис. медресе, яких 1986 року, для порівняння, було трохи більше 4 тис. Хоча деякі бангладеські чиновники пояснюють таке лавиноподібне зростання нормальним розвитком системи освіти, заявляючи, що ідея видавати Бангладеш як фундаменталістське утворення походить від урядів сусідніх країн, таких, як Індія, що прагнуть дестабілізувати обстановку в їхній країні.
Медресе, які пропонують безплатну освіту, вибирають для себе навчальні програми незалежно і майже без будь-якого контролю з боку уряду. Останній, своєю чергою, в більшості випадків навіть не знає, що там викладається і як студент, котрий завершив своє навчання в школі Корану, виконав освітню програму. Проте в деяких медресе ще навчають застосуванню зброї і бойових мистецтв. В інших навчають читати виключно Коран, трактуючи математику і географію як непотрібні світські предмети доісламської історії Бенгалії.
Найрадикальніші ісламські школи фінансують Саудівська Аравія та інші мусульманські консервативні уряди, котрі хочуть, щоб уся Бенгалія стала ісламською. За різними оцінками, навчання в медресе у Бангладеш вже пройшли мільйони молодих людей, які отримали всі навики фундаменталістської школи.
Свобода слова в Бангладеш неухильно обмежується
«Здобутки» такої ісламізації в Бангладеш нині можна побачити неозброєним оком. Ісламісти використовують релігійні почуття людей для переслідування і тортур інакодумців, журналістів, письменників, інших представників інтелігенції і будь-якої світоглядної опозиції. Свобода слова в Бангладеш неухильно зазнає утисків, і послідовники войовничого ісламу полюють на вільнодумців, застосовуючи всі доступні їм способи.
Ісламісти в Бангладеш не визнають регіональної культури, вони постійно нападають на бенгальських діячів культури та намагаються насаджувати так звану ісламську культуру. Вони заперечують образотворче мистецтво, музику, живопис, танець і навіть святкування Нового року.
Найбільш серйозним і болісним прикладом ісламізації в Бангладеш є його поширення через неконтрольовану і незаконну паралельну судову систему шаріатських судів, яка тепер панує в селах. Ці «суди» практикують жорстокі і грубі покарання, особливо для жінок, зокрема, побиття камінням чи пороття жінок та їхніх батьків.
Ісламістські впливи в селах безпосередньо стосуються економічних свобод і порушення прав людини. Шаріатські суди займаються розлученнями жінок і мільйони жінок були відсторонені шаріатом від голосування на виборах. І хоча Бангладеш має свої власні цивільні закони, певні закони шаріату діють завжди. Зокрема, жінки успадковують лише половину будь-якого майна. В той час, коли у чоловіків є право мати чотирьох дружин, право розлучитися з будь-якою із них і одружитися ще раз, лише б кількість дружин не перевищувала число чотири. А от жінки мають обмеження на розлучення.
Ісламісти знову хочуть підкорити собі Індію
У Бангладеш буддистські та індуїстські меншини швидко виснажуються і їхня чисельність стрімко зменшується. І обидві громади сильно постраждали, як і християнська громада, стикаючись з багатьма проблемами через засилля радикального сунітського ісламу.
Ісламісти в Бангладеш постійно практикують зґвалтування для того, щоб перетягнути насильно індусів в іслам. Тут важливо також додати, що мусульманські фанатики використовують ті самі методи, що і їхні «колеги» в Єгипті. Коли незліченна кількість коптських християнських жінок була зґвалтована мусульманами, а потім насильно навернена до ісламу.
Джихад, який сьогодні перенесений з Бангладеш до Індії, небезпечний ще й тим, що в Індії проживають 160 млн мусульман, що намагаються захоплювати все нові і нові території в цій країні під своє домінування. Мусульманське насильство і ненависть до «невірних» націлені проти Індії і в ХХІ столітті. Також мусульмани створили такий ісламський рай, як Афганістан, Пакистан, Бангладеш і Кашмір.
Нова хвиля джихаду нині насувається на Індію. Тому варто звернути увагу на слова палестинсько-кувейтського шейха Ахмада аль Каттана, що ведення джихаду проти Індії є абсолютно законним і відбувається відповідно до ісламського шаріату. А мусульманський вчений шейх Юсеф аль Карадхаві вважає, що «Кашмір є частиною мусульманської умми, і все мусульманське співтовариство, як одне тіло, і його обов'язок – допомогти кашмірцям здобути свободу від індійської агресії».
Ісламісти знову хочуть підкорити собі Індію, як це було за часів Великих Моголів. Цей наступ відбувається з усіх напрямків. І він має приблизно таку саму законність, як і спроба Росії зробити нині Україну частиною міфічного «русского міра».