Дніпропетровська область посідає перше місце в Україні за кількістю виявлених пам’яток археології, культури та історії. У краї тільки об’єктів національного значення більше двох десятків, а курганів, що ввійшли до переліку археологічних пам’яток, – більше семи тисяч, з яких лише половина досліджена науковцями. Частину ж скіфських курганів край безповоротно втратив через бездумну сільгоспроботи і діяльність «чорних археологів».
Придніпров’я називають своєрідним археологічним заповідником України: тут виявлено тисячі курганів та могильників. Скільки їх точно є хоча б в одному з районів невідомо: археологи натикаються на все нові й нові. Водночас степові велетні знищує безгосподарська рука.
Останній кричущий випадок – в одному з сільських районів. За даними міжрайонної природоохоронної прокуратури, фермер свідомо розорав під посіви кілька історичних поховань, давно виведених з фонду сільгоспугідь. Загалом під цьогорічний врожай в області, за інформацією правоохоронців, знищили 33 кургани.
Кургани – це найчастіше могильні насипи, якими давні скіфи й інші народи на території нинішньої України увічнювали пам’ять покійного.
З IV століття до н. е. скіфи почали зводити кургани, які досягали у висоту більше 20 м. У глибоких і складних за конструкцією спорудах ховали царів та їхніх дружинників. Дослідження курганів розпочалося у середині XIX ст. із розкопок скіфського кургану Чортомлик. Там знайшли велику кількість предметів побуту та прикрас з високохудожніми рельєфами. З усіх відомих археологам в Україні курганів за останні 2–3 десятиліття розорано приблизно половину.
Збитки, завдані державі, через руйнування одного кургану оцінюють в сотні тисяч гривень. Отож під колесами тракторів вже загинули мільйонні скарби. Історики і археологи бояться зняття мораторію на продаж сільгоспземель: кургани, кажуть, тоді розпродаються разом з угіддями.
Поки ж створюють реєстр пам’яток археології і переконують місцеву владу брати кургани під опіку.