Про старт відповідного проекту заявили 14 лютого. Як було оголошено, гарант виступатиме в ефірі п’яти телеканалів – «Інтер», ICTV, ТРК «Україна», 5 канал, 1+1. Запитання, на які відповідатиме очільник держави, його адміністрація закликала ставити телефоном та через інтернет, було обіцяно і включення з регіонів. «Новий формат спілкування президента з громадянами в прямому ефірі є продовженням політики відкритості влади», – заявив тоді глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін.
Насправді він передав куті меду: нічого нового для України в цьому «новому форматі» немає. Ще у травні 2005 року аналогічним чином «спілкувався з нацією» новообраний президент Віктор Ющенко. Сам же формат, як і багато інших розважальних телешоу, прийшов до нас із Росії, де ввійшов у моду за часів президентства Владіміра Путіна.
Подібне «спілкування з народом», ясна річ, покликане служити інтересам лише одного співрозмовника – президента. Масам же залишається відчуття глибокого задоволення від споглядання мудрого й справедливого правителя, який дбає про їхнє благо.
Іноді, щоправда, все складається не дуже вдало і для головного героя. Так, той же Владімір Путін буквально напередодні Помаранчевої революції годину відповідав на запитання українців у ефірі трьох провідних вітчизняних телеканалів. І хоча прямо за Януковича не агітував (ба навіть цитував Кобзаря), народ натяк зрозумів – от тільки висновки зробив «не ті». А Віктор Ющенко восени 2008 року взагалі скасував аналогічне шоу «спілкування з народом» через інтернет: адже он-лайн-голосування виявило, що найпопулярнішим запитанням було «Скільки треба заплатити президентові, міністрам та депутатам, щоб вони назавжди покинули країну».
«Політика відкритості» нинішньої влади, безумовно, подібних проколів не передбачає. Тож лишається тільки вірити на слово тому-таки Льовочкіну, який 22 лютого повідомив, що за тиждень президентові надійшло 10 тис. запитань, що найбільше з них – 11% – надіслали з Донбасу, а найменше (по 1%) – з кількох західних областей, і що головним чином людей хвилюють пенсії (14%), а от історія та зовнішня політика майже не хвилюють (1%). Та й справді: із чим, із чим, а з поглядами президента на історію та зовнішню політику – чи їхньою відсутністю – все ясно й так. Особливо жителям Західної України.