Міністерство закордонних справ України опрацьовує реакцію щодо заклику Сенату Польщі визнати Волинську трагедію геноцидом. Про це 8 липня сказала на брифінгу речник МЗС України Мар'яна Беца.
«Реакція МЗС опрацьовується, питання дійсно важливе, питання чутливе. Ми завжди на всіх рівнях, у тому числі на високих, підкреслювали важливість уникнення політизації цього процесу і що це питання має розглядатися виключно істориками двох країн», – сказала Беца.
Довідка. Цього року виповнюються 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків та українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України. Українці та польські історики по різному оцінюють причини та кількість жертв Волинської трагедії. Українські історики вважають перебільшеними дані польських колег про загибель 100 тис. поляків, зазначаючи, що насправді цей конфлікт міг забрати життя максимум 30 тис. поляків. Крім того, вони звертають увагу на те, що українці також гинули від рук поляків та доведений історично факт, що жорстокі вбивства польських громадян чинили працівники радянського НКВС під виглядом ОУН-УПА.
У липні 2013 року Сейм Польщі відмовився назвати Волинську трагедію «геноцидом» поляків. Також нижня палата польського парламенту не підтримала поправку групи депутатів про встановлення 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії, мучеництва кресовян. 2 червня духовні, політичні та інтелектуальні лідери українського народу звернулися до поляків із відкритим листом напередодні 73-х роковин Волинської трагедії. Вони попросили в Польщі пробачення і пообіцяли забути взаємні кривди, а також закликали не вдаватися до різких і непродуманих декларацій, які можуть зіграти на користь Кремлю. Лист підписали, зокрема екс-президенти Віктор Ющенко та Леонід Кравчук, патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет, верховний архиєпископ Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук.
Читайте також: Хто "розгойдує" ненависть між українцями та поляками навколо Волинської трагедії
Опозиційна Польська селянська партія зареєструвала в Сеймі Польщі проект, яким пропонує встановити день 11 липня Днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого «ОУН-УПА на Східних кресах ІІ Речі Посполитої». У проекті наголошується, що «організований і масовий вимір Волинського злочину має характер етнічної чистки і геноциду», а у 1942-1945 роках на території Волині і Східної Галичини «жертвами злочину стали 100 тисяч невинних польок і поляків, включно з дітьми». У Сеймі зареєстровано ще два проекти щодо 11 липня, їх раніше склали депутати від партії «Кукіз’15» та партії «Право і справедливість». 26 червня голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що до саміту НАТО у Варшаві Сейм Польщі не розглядатиме постанови щодо дискусійних питань українсько-польської історії, про що домовлено з маршалком Сейму Мареком Кухчінським.
В ухваленій сьогодні, 8 липня, резолюції Сенат Польщі закликав Сейм встановити 11 липня Національним днем пам’яті жертв «геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої». За ухвалення резолюції проголосували 60 сенаторів, 23 були проти, один утримався.