МЗС Угорщини уникнуло згадки про агресію РФ в Азовському морі

28 Листопада 2018, 12:19

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що для Будапешта є "поганими" новини про те, що відносини між Росією та Україною розвиваються не у напрямку врегулювання і заспокоєння. Про це повідомляє прес-служба уряду.

 

Так, Угорщина досі не закликала звільнити українських моряків, яких РФ взяла у полон. Крім того, Будапешт не говорить про агресивні дії з боку Москви 25 листопада поблизу Керченської протоки.

 

"Для нас є поганими новини про те, що відносини між Росією та Україною розвиваються не в напрямку врегулювання і заспокоєння. Угорщина повністю виступає за територіальну цілісність та суверенітет України, що завжди було частиною зовнішньої політики Угорщини і залишатиметься в майбутньому", – зауважив він.

 

"Це завжди погана новина – оголошення воєнного стану в сусідній країні та в будь-якій країні, угорський інтерес полягає в тому, щоб країни, що розташовані на її околицях, були стабільними, сильними", – відзначив глава угорського МЗС.

 

Зокрема, Міністр Сійярто наголосив на активізації  "нормандського" формату переговорів.  "Лише один сценарій дає шанс вийти з цієї серйозної ситуації, а саме відновлення та посилення роботи мінської четвірки", – сказав він.

 

Раніше Сійярто прокоментував акт російської агресії проти України в Азово-Керченській акваторії. він заявив, що Угорщина зацікавлена зберігати мир в усіх оточуючих державах, "особливо там, де живе багато етнічних угорців". Сійярто також висловив сподівання, що "ця безперечно важка ситуація має бути вирішена якнайшвидше і має рухатися у бік послаблення напруги".

 

Нагадаємо, президент Петро Порошенко підписав закон про затвердження указу "Про введення воєнного стану в Україні". 

 

Німецьке видання Die Welt повідомило, що  Німеччина і Франція відкинули пропозицію про посилення санкцій щодо Росії на тлі російської агресії в Азовському морі.  Водночас розширення санкцій проти Москви запропонувала Австрія. Крім того, таку ініціативу підтримали Естонія і Польща.

 

Своєю чергою, держсекретар США Майкл Помпео пообіцяв Україні "повну підтримку, включаючи військову" для захисту суверенітету від агресії Росії. 

 

Як повідомлялося, 26 листопада Верховна Рада Україна ухвалила закон про введення воєнного стану у десяти областях України з 26 листопада.

 

У понеділок президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Державним секретарем США Майклом Помпео, під час якої поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Водночас США закликали Порошенка та президента РФ Владіміра Путіна до прямого контакту заради вирішення ситуації в Азовському морі. Своєю чергою, прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що ситуація в Азовському морі "не потребує" прямих переговорів президентів РФ і України.  

 

Голова Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в 10 областях України було запроваджено воєнний стан для того, щоб бути готовими відповісти на будь-яку провокацію РФ. 

 

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що у зв’язку із введенням воєнного стану Україна запроваджує додаткові заходи із забезпечення охорони і оборони об’єктів інфраструктури.

 

Президент Росії Владімір Путін під час телефонної розмови із канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що він нібито "серйозно стурбований" через рішення України ввести воєнний стан та привести Збройні сил України в повну бойову готовність через агресію РФ в Азовському морі.

 

Водночас прес-служба німецького уряду повідомила, що ввечері 26 листопада Путіну зателефонувала Меркель. У центрі розмови був інцидент у Керченській протоці. Канцлер підкреслила необхідність деескалації та діалогу. Сторони обговорювали варіант аналізу інциденту за участю російських та українських фахівців прикордонної служби. 

 

Міжнародний валютний фонд офіційно оголосив, що не має юридичних обмежень стосовно продовження співпраці з Україною після запровадження воєнного стану. 

 

25 листопада прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Так, кораблі ВМС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів та рейдового буксиру здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Згодом російські кораблі відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗС України під час виходу з Керченської протоки, внаслідок чого є поранений. 

 

Також у ВМС ЗС України повідомили, що за оперативною інформацією малі броньовані артилерійські катери “Бердянськ”, “Нікополь” вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир “Яни Капу” також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ. У неділю станом на 22:00 через російську агресію в Азовському морі поранено шість українських військовослужбовців.  27 листопада стали відомі імена військових РФ, які атакували українські судна.

 

27 листопада голова Служби безпеки України Василь Грицак підтвердив інформацію про перебування на борту кораблів ВМС України, які були незаконно атаковані та захоплені Росією у Керченській протоці 25 листопада, працівників військової контррозвідки СБУ.

 

Між тим, 27 листопада  слідчі Служби безпеки України в Одеський області та прокурори Військової прокуратури Південного регіону України оголосили підозру вісьмом військовим Прикордонної служби ФСБ та Збройних сил РФ, їм інкримінують ведення агресивної війни, замах на злочин та умисне вбивство.