Про це сказав директор департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Олег Волошин, коментуючи сюжет на російському Першому каналі від 8 липня про прийняття Радою закону про мовну політику й спричиненим ним акціям протесту.
"Мовна політика, трактування історії й гуманітарних питань є предметом внутрішньої української дискусії й вони не мають бути предметом обговорення наших закордонних партнерів. Розраховуємо, що іноземні ЗМІ будуть максимально виважено підходити до коментарів у зазначених питаннях", – зазначив він.
Як повідомлялось, 8 липня на російському Першому каналі вийшов сюжет, в якому автор, зокрема, заявив, що за роки насильницької українізації країни, де проживає більш як 20 мільйонів росіян, примусового насадження української мови, перекручування російської історії, прищеплювання брехні про геноцид українців і героїзм бандерівців, фактично не було з боку російськомовних таких протестів, як зараз у противників мовного закону.
Згідно з останнім переписом населення від 2001 року, в Україні проживає трохи більше 8 мільйонів росіян, що становить 17% усього населення.
3 липня Рада прийняла закон про засади державної мовної політики, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова. Після цього почалися акції протестів проти цього закону в кількох містах.
Згодом журналісти з’ясували, що Партія регіонів зробила мовне питання «заручником» своєї агітаційної передвиборчої кампанії.