Мистецтво в арсеналі

Ще не до кінця відреставровані виставкові приміщення, бетонна підлога з відбитками слідів під ногами, стоги сіна у кутках і дерев’яні столи, за якими всі охочі можуть повправлятися у ліпленні, – трохи дивно, як для «Лувру». «Сире, – ділиться першими враженнями відвідувачка музею пані Ольга. – А все ж добре, що це зроблено. Експозиції ж будуть різні. Ми з подругою киянки, і не в першому поколінні. Скільки років ця споруда мозолила очі й нікому не була потрібна! Тепер до толку довели». Іван Слободян привів на виставку сина і родичів із Калінінграда. «Для мене тут нічого нового немає, бо я був у Трипіллі й усі ці речі бачив. Але їх треба людям показувати і дітям про них розповідати», – каже Іван. Його родичка, колишня киянка Наталя, приємно здивована: «Коли я жила тут 21 рік тому, нас такого не вчили. Не було навіть такого слова – «Трипілля».

 

 

 

 

Загальна площа музею складає понад 57 тис. м2, з них лише 3,5 тис. м2 відведено під виставку «З глибин…», решта квадратних метрів чотириповерхового музею перебувають у стані реставрації.

 

Попри побоювання, що до МА експропріюють найбільші багатства регіональних музеїв, після 27 вересня всі експонати виставки «З глибин…» роз’їдуть­­ся до Львова, Херсона, Черкас, Вінниці, Переяслава-Хмельни­­­цького, тобто до музеїв, які їх надали. Тим часом МА шукає спонсорів для організації наступного заходу – виставки технічних винаходів Леонардо да Вінчі, яку ініціює Італійський культурний центр.

 

Вже сама назва закладу дуже метафорична й багатообіцяюча – арсенал мистецтва, краса замість зброї. Щоправда, питання наповнення виставкових площ МА і досі непокоїть фахівців. Сформованої власної експозиції в МА ще немає, а без неї музеєві рівня Лувру не обійтися. До колекції МА можуть увійти археологічні знахідки, виявлені під час розкопок на території старого арсеналу. До фондів МА вже потрапили дві нумізматичні колекції, які намагалися незаконно переправити через державний кордон, та й пересічні українці постійно звертаються з проханням прийняти від них дарунки в колекцію МА.

 

«Це має бути не просто один музей, а музейний комплекс, в якому розмістилася б низка музеїв міста Києва, які мають проблеми зі своїми експозиційно-виставковими площами, фондосховищами та інфра­­структурою, – розповіла Тижню Таїсія Сидорчук, заступник генерального директора МА з музейної роботи. – Мова не йде про створення нового музею за рахунок колекцій інших музеїв. Якщо ми доходимо згоди, музей переселяється сюди повністю, не втрачаючи юридичної самостійності. МА не поглинатиме інших музеїв, він дасть їм змогу краще показати себе. Ми хочемо також подавати тут потужний інформаційний матеріал про різні музеї нашої держави – у тачскрінах, інформаційних блоках. Щоб завдяки цій інформації в людей складалося розуміння культурного ландшафту всієї України. Брак інформації про культурне багатство, яким ми володіємо, створює неправильний образ того, що щось цікаве є лише деінде за кордоном. Натомість багато цікавого є й в Україні».

 

До розробки музеологічної концепції та функціонально-просторової програми будівлі старого арсеналу було залучено знаного австрійського музеолога Дітера Боґнера, співавтора майже 30 музейних концепцій по всьому світу, зокрема Лувру та Нового музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку. Музеологічну концепцію МА схвалила Музейна рада, створена при Міністерстві культури і туризму України ще в 2005 році. Пані Таїсія перераховує музеї, з якими ведуться перемовини про переїзд до МА, що в сукупності мають представити культурний розвиток і культурну історію України: «Музей українського народного декоративного мистецтва, найімовірніше, розташується на другому поверсі старого арсеналу. Сьогодні експозиційна площа цього музею становить близько 1200 м², у постійній експозиції та тимчасових виставках музей може показати лише 6% своєї колекції. У МА йому пропонується понад 5000 м². Також ми звернулися до Інституту археології НАНУ, знаючи, що вони мають надзвичайно цінну і цікаву колекцію, основна частина якої зараз зберігається у фондосховищах». Очікується переїзд до МА також Музею театрального, музичного і кіномистецтва та Дирекції художніх виставок України.

 

 

 

 

Гучне відкриття МА мало радше політичне значення – президентові потрібно було відзвітувати про реалізацію задуманого. Музей МА розташується в будівлі старого арсеналу, саме її реставрацію й планували завершити поточного року, тобто на першому етапі будівництва. Відві­дувачі торішнього фестивалю «ГогольFest» або інших заходів, які вже проводилися в МА, у щойно відкритій анфіладі старого арсеналу вже бували. Цьогорічний «ГогольFest», що стартує 11 вересня, проходитиме на першому і другому поверхах правого сегмента будівлі. Ці території будуть відкриті вперше, раніше доступу до них не було. Зараз приміщення захаращені віконницями і будівельним сміттям, проте працівники МА запевняють, що до початку фестивалю все буде готово. І додають між іншим, що за одну ніч тут уже не раз ставилися підготовчі рекорди.

 

Решта культурно-мистець­ких установ, запроектованих японським проектним бюро Арати Ісодзакі, – завдання другого і третього етапів, втілення яких іще не розпочиналося. Величезний і такий потрібний Києву Центр української музики із залою на півтори тисячі місць, що міг би нарешті стати гідною альтернативою потворним радянським палацам, 6-зальний центр екранних мистецтв, музей сучасного мистецтва, центр творчих індустрій і готель з паркінгом – наразі це лише мрії.

 

 

На будівельно-реставраційні роботи в МА у 2005–2008 роках з державного бюджету було витрачено майже 300 млн грн. Звісно, не обійшлося й без фінансових махінацій. У 2007-му прокуратура і СБУ наввипередки оприлюднювали звіти, заявляючи про нецільове використання не лише державних, а й спонсорських мільйонів. Загалом за час перевірок було викрито розкрадання понад 30 млн грн. Окрім того, під час будівельних робіт зруйновано пам’ятку архітектури національного значення – близько 40 м валу Успенського бастіону, який був частиною фортифікаційних споруд історико-архітектурного заповідника «Київська фортеця». Столична прокуратура висунула обвинувачення службовим особам самого МА і ПП «ІНАПіК» (організації, що здійснювала інженерну підготовку території). У результаті Головне управління охорони культурної спадщини оштрафувало державне підприємство «Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький Арсенал», що підпорядковувалося мінкульту, на суму 170 тис. грн, а саме підприємство передали Державному управлінню справами.

Після скандалу 2007 року за реалізацію проекту взялася нова команда. «В «Арсеналі», який ми отримали у спадок від попередньої команди, було вчинено варварські дії, – розповідає працівник МА Олена Прохорчук. – Але нам вдалося ліквідувати їхні наслідки. Протягом останніх двох років мистецькі акції організовувалися зусиллями двох-трьох осіб. Причому доводилося виконувати всі види робіт, починаючи від вантажних і закінчуючи промоцією. В 2007-му набирався великий штат будівельників, а на культурні потреби під час реставрації людей не наймали». Зараз поповнення штату культурних менеджерів призупинила криза.

 

Попри гучне відкриття, координатори проекту стверджують, що з початку 2009-го МА не отримав з державного бюджету жодної копійки. Цього року на будівництво комплексу було заплановано виділити понад 200 млн грн. Цікаво, що протягом року 15 млн «арсенальних» гривень перепрофілювали на потреби лікарні «Феофанія», у якій лікуються тільки народні обранці. Тож коли саме «Мистецький Арсенал» постане перед відвідувачами у всій красі, наразі достеменно не відомо нікому.