Із чого починалася ваша робота з українськими книжками в Канаді? Адже перш ніж відкривати книгарню, треба чітко розуміти специфіку попиту…
— У Канаді протягом багатьох років видавали українські книжки, але бракувало грошей, щоб робити це якісно й у кольорі. Коли ми приїжджали до України, бачили, що тут друкують багато гарних книжок. Я і моя колега Таня Онищук вирішили щось зробити для того, аби книжки з України з’явилися в Торонто, аби діти там могли читати по-українськи. Ми почали доправляти ті видання до Канади, пропонували їх батькам, школам. Це була наша громадська діяльність для українських дітей. Із цього почалася наша книгарня Koota Ooma, яка існує вже 25 років. Вона є постачальником дитячих книжок на північноамериканський ринок. Кажу саме про нього, тому що завдяки інтернет-крамничці наші книжки доступні покупцям від Флориди до Північного полюса, але маємо також замовлення з Європи, Австралії та Японії.
Що означає назва вашої книгарні?
— Колись хтось в Україні мені подарував книжку Сергія Плачинди про стародавні часи українських земель. Він дуже гарно пише про сумеріян, які жили над Дніпром. Вони були надзвичайно мудрими людьми, мандрували світами й будували різні міста. Звели поміж інших Ур, місто орачів, і Кута-Уму, яку називали містом учителів та мислителів. Мені ця назва дуже сподобалася. Ми обидві з Танею були вчительками й директорками шкіл. І я використала цю назву: місце, де продаються книжки, — місце для вчителів i мислителів. Люди часто запитують, що означає ця назва. Тоді ми їм розповідаємо про аріан, їхні таланти та побудовані ними міста. Нам часом кажуть, що Koota Ooma — це схоже на японську назву.
Читайте також: Любити книжки
Зі сторінки книгарні в інтернеті видно, що в неї є комерційна складова (подарунки, іграшки) і є власне просвітницька, тобто книжки, немасова художня література. Яка загалом концепція такої книжкової крамниці в Канаді й що дає їй змогу бути успішною вже стільки років?
— Koota Ooma була довгі роки тільки книгарнею з книжками для дітей. Потім нас почали запитувати, чому не продаємо літератури для дорослих. Спочатку ми додали тільки одну полицю таких книжок. А на сьогодні вже маємо дев’ять. Підбирати їх нам допомагають наші друзі письменники, літературознавці, а також Книгарня «Є». Потім у нас з’явилися сувеніри, вишивки для малюків.
У Канаді популярним хобі є писанкарство, причому не лише серед українців. Коли закрилася єдина українська крамниця в Торонто «Арка», постала проблема, де купувати речі для розпису. Тоді ми почали торгувати ще й фарбами, писальцями, книжками про писанки. Приїжджаючи в Україну, бачили, що з’являються різні нові ігри для навчання та розвитку й озвучені українською мовою забавки, тож ми взялися все це продавати. Наша мета була постачати речі, які допоможуть батькам i педагогам навчити дітей говорити по-українськи, творити мовне середовище для розвитку. Взагалі ця книгарня існує, щоб допомогти людям вивчати мову, а тим, що її знають, — поглибити знання й пізнати українську літературу. Впродовж років справа розросталася.
На які книжки є найбільший попит поміж ваших канадських покупців?
— Маємо в продажу 3700 найменувань. Найбільше серед них видань для дітей. І найчастіше купують книжки саме для них. Коли діти стають старшими, то в них щоразу меншає часу для читання. Але є дуже багато підлітків, які приходять до книгарні й допитуються, коли буде третій чи четвертий випуск такої-то книжки. До нас, приміром, заходив хлопчик купити комікс «Даогопак». Це була перша книжка українською мовою, яку він прочитав. Завдяки дідусю він знає багато про козаків. Ті комікси були про них. Може, він не знав усіх слів, мучився, але таки прочитав їх. Нам дуже приємно було. Ми гордимося нашими молодими читачами.
Читайте також: Проблема не-читання як проблема що-читання
Українські письменники до вас приїжджають?
— Так, приїжджають. Цього року чекаємо авторку книжки «Відвага і страх» доктора Олю Гнатюк. Вона її презентуватиме в Торонто, ми до того причетні. Також домовилися з письменницею Катериною Бабкіною про її приїзд до цього міста на зустрічі з малими й дорослими читачами. Сподіваюся, що вона відвідає школи, де спілкуватиметься з українськими дітьми.
Наскільки великою є ваша потенційна аудиторія в масштабах Онтаріо, а то й цілої Канади?
— Складно сказати. Можу тільки зазначити, що ми постійно продаємо щодалі більше книжок й отримуємо замовлення зі щоразу нових міст та країн. За останні два роки побачили велике зростання, додали сторінку у Facebook, нині переробляємо й удосконалюємо нашу інтернет-крамничку. Є багато людей, які виховали дітей на наших книжках. Вони нам довіряють. Ми над цією довірою працювали 25 років і сьогодні можемо святкувати ювілей. Нині до нас починають приходити ті дорослі, які виростали на цих виданнях. Вони купують книжки для себе i для своїх дітей. Популярною є «Абетка» Івана Малковича. Він видавав її за підтримки шкільної ради Торонто, тож ми почуваємося до певної міри її хресними батьками. Дуже багато дітей були виховані на цій «Абетці». Він, може, навіть не знає, як багато хлопчиків та дівчаток у Канаді довіряють саме книжкам «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Велику популярність здобуває Видавництво Старого Лева, у його виданнях немає русизмів. У діаспорі багато людей, які дуже стежать за мовою: це й ті, хто виріс у Канаді, й ті, хто приїхав туди недавно. Вони кажуть, що, читаючи українську книжку, хочуть, аби її мова була чиста. Є багато інших видавництв, із якими співпрацюємо. Завжди дуже тішимося, коли постають нові. Коли починаємо з ними працювати, дуже уважно перечитуємо їхні книжки. Шукаємо такі, які мають відповідний віку наших читачів зміст, і звертаємо увагу на чистоту мови.
Читайте також: Іншими словами. Українці в чужих літературах
На сьогодні нам дуже бракує книжок формату picture book, які містять великі ілюстрації та небагато тексту, поданого великим шрифтом. Також нині шукаємо книжок easy reading для дітей, що тільки вчаться читати. У них малюнки підказують зміст, а тексти починаються з кількох слів на сторінці. У такий спосіб малеча починає читати книжки самостійно, дістає від цього задоволення, звикає до читання різних видань, а не лише текстів у підручниках. Дитині дуже, дуже важливо усвідомити на початку навчання читати: «Я спроможна/cпроможний прочитати самостійно книжку з розумінням і дістати від цього задоволення». Тоді є надія, що це вміння розвиватиметься й у дорослому віці книжки будуть частиною нашого життя. Крім того, у зв’язку з реформою освіти, що розпочалася, виникає потреба в таких книжках для різних рівнів розвитку читання. Ми вже побачили перші спроби подібних видань і дуже їм раді.
——————————————————————-
Мирослава Вербови-Онух є співзасновницею української книгарні Koota Ooma в Торонто (Канада). За фахом педагог. Директор школи, викладач Інституту професійного розвитку для вчителів у Торонто. Cпівзасновниця та координатор Ресурсного центру для вчителів у Торонто. Читала курси лекцій із методик викладання іноземних мов у Канаді, США та Польщі. Oрганізувала й провела серію курсів із сучасних методик викладання в початковій школі під назвою «Школа без сліз» у Києві, Львові, Луцьку, Хмельницькому, Тернополі, Одесі та інших містах України.