Серед партій, які змагаються за мандати в Миколаївську міськраду, є чимало людей, які вже раніше були представниками влади. Однак це особливо помітно по списках двох політсил. Йдеться про регіональну партію «Миколаївці», яку збирає колишній «помаранчевий» керівник області Олександр Садиков, та «Наш край», який веде до перемоги інший двічі очільник Миколаївської ОДА Микола Круглов. Обидва балотуються і в міські голови. Часи децентралізації підвищили цінність посади. Місто зараз збирає, а головне – розподіляє бюджет, який 10 років тому не міг і наснитися всій області. Тож досвідчені земляки (які, щоправда, вже давно мешкають в столиці) мають намір повернутися в головний кабінет на березі Інгулу.
«Наш край» на Миколаївщині став прихистком для ексрегіоналів. Останні п’ять років представлений чималими фракціями в обласній та міській радах. Володимир Луста був головою фракції «Наш край» у Миколаївській обласній раді, доки не загинув під час ДТП у 2017. Він працював гендиректором групи компаній «ПАЕК» («Південна аграрно-експортна корпорація»). Її власником, як і власником розбитого авто, як і головою Миколаївського осередку «Нашого краю» є депутат облради Юрій Кормишкін. Протягом останнього року його різні бізнеси дуже часто відвідують з обшуками правоохоронці. Тоді на захист депутата і став багаторічний голова ОДА часів Кучми й Януковича Микола Круглов, незмінний керманич Партії регіонів на Миколаївщині.
Представники партії висуваються на голову ОТГ тільки в містечку Снігурівка та в п’ятьох селищних радах, де працює бізнес Кормишкіна. Малу кількість пояснюють тим, що у партії немає випадкових людей та «десантників». Однак Круглов, як уже згадувалося, зібрався у мери Миколаєва.
Читайте також: Бігуни. Хто у Миколаєві приєднався до нових брендів «За майбутнє» та «Пропозиція»
Він відбувся ще за часів КПРС як інструктор райкому, потім його відрядили в міськвиконком – заступником. Майже через 30 років після дворазового головування в ОДА, трикратного депутатства та п’ятирічки у податковій – 70-літній професійний управлінець балотується в мери міста своєї юності. Що це? Мабуть борг…
Олександр Садиков, який на ту саму посаду мітить від «Миколаївців», у кінці 1980-х, в ті самі роки, коли Круглов працював у райкомі, – отримав перший запис в Трудовій книжці у кооперативі обкому Компартії. Довгі 15 років він працював у бізнесі над трансформацією суспільно-політичного укладу на керівних посадах в банках. Потім були два роки (2005-2007) на посаді голови ОДА і знову дюжина років у столиці в бізнесі. П’ять років тому нібито домовився з Олександром Сєнкевичем про посаду заступника мера. Садиков навіть дав одне інтерв’ю в порожньому кабінеті без таблички у міськраді. У підсумку не склалося. Тепер, він «прикупив» в Одесі партію, переназвав у «Миколаївці» та перетворився на головного критика чинного мера.
На других ролях списку до міськради від «Миколаївців», наприклад, ідуть голова облради у 2010-2014 роках Ігор Дятлов, народний депутат двох скликань Олександр Жолобецький, чинні місцеві депутати Сергій Ісаков (обрався минулого разу від «Самопомочі») та Владислав Єнтін (зараз депутат від «Нашого краю»), заступник мера та ексрегіонал Олександр Омельчук, секретар міськради Тетяна Казакова.
Не менше пов’язаний з владою чи бізнесом і список «Нашого краю». Показова кандидатка – Інга Шаповалова, донька ще одного ексголови ОДА Миколаївщини Олексія Гаркуші. Багато років вона займається транспортним бізнесом на маршрутах пасажирських перевезень. Замовляє ті маршрути саме ОДА. Тому присутність у радах – це не романтичний поклик служіння народу, а пряма необхідність захисту інтересів своїх чи родинних. Взяв приклад і багаторічний ректор Чорноморського державного університету Леонід Клименко: сам пішов й доньку привів в список.
Читайте також: Як змагаються кандидати у маленьких ОТГ
Кампанію обидві партії будують, звісно ж, на критиці нинішніх мера й депутатів. При цьому дуже помітні в інформаційному полі, поки головні конкуренти (ОПЗЖ) бігають по судах у зв'язку з не реєстрацією їхніх списків у ТВК.
Список дітей та онуків
ОПЗЖ, як відомо – угрупування, яке тяжіє до вчорашніх практик, коли «регіонали» все вирішували. Чайка-син від них «мітить» в міські голови Миколаєва. Колишній нардеп А.Ілюк «підкорився» волі столичних керівників та з більшим рейтингом – №2. В списку «замасковані» багато вчорашніх депутатів – «регіоналів» та дітей/онуків професійних чиновників, як Сергій Майборода, Артем Єрапунов. Пасіонарного депутата Миколаївської облради Максима Невінчаного, який весь час заперечує що РФ – агресор «сослали» №5 в міськраду. Гендерну квоту тут «виконує» 20-річна онука депутата Опоблока Григорія Ташлика, який сам залишився «вірним» кругловскому «краю». Помічені в списку екс-голова облради (2006-2010) Тетяна Демченко, яка після комсомольської роботи весь час в депутатах, та декілька фермерів, які активно підтримували Антимайдан. «Насували» дітей різні адміністратори миколаївських вузів, та деяки чиновники на кшталт Ольги Сивопляс – директора департаменту соціального захисту населення миколаївської облдержадміністрації самі пішли кандидувати. Відчувається, що перед київським «керманичем» миколаївської обласного осередку Ю.Завгороднім стояло надважке завдання: взяти в список «пухнастих», не дуже «зашкварених», але відомих серед них 2-3. Надія на національний бренд та «залпи» олігархічних телеканалів, які нагадають електорату який номер партії в бюлетені треба вказувати. Хто як з місцевих буде підтримано виборцями – другорядна річ.
Читайте також: Хто претендує на Маріуполь
Навіщо містянам такі кандидати – пояснити складно. У самих партіях обмежуються загальними словами. Хоча різкого дорослішання миколаївського виборця очікує мало хто, але тренд на підтримку «Зе-кандидатів» усе ж може зупинити переможний похід до реваншу на Миколаївщині старих номенклатурників. Не молодшають з часом і їхні основні виборці. Тож нинішня спроба великого повернення таки цілком може стати останньою.