Перша сесія Миколаївської міськради після вступу в дію нових норм мовного закону яскраво продемонструвала розклад сил. Активісти, очолювані ветеранами українсько-російської війни, перед початком сесії завітали в залу й стали «пікетом» по всьому периметру. Вони тримали красномовні плакати та банери з вимогами до міських депутатів послуговуватись українською.
Акція, в якій брали участь представники Асоціації учасників та інвалідів АТО, «Національного Корпусу» та Ветеранського братерства, також мала на меті домоглись від Миколаївської міської ради рішення про звернення до парламенту, президента та Кабміну стосовно необхідності розробки та прийняття закону про колаборантів. З голосу почав «торпедувати» цю пропозицію тільки партнер Віктора Медведчука ще по «Українському вибору» депутат Максим Невінчанний від ОПЗЖ.
У підсумку рішення підтримали 30 депутатів. У повному складі фракції: «ЄС», «Слуга народу», «Пропозиція» та «Наш Край». Шарійці залишили залу.
На цьому «експлуатація» мовного закону не закінчилася. Після того як банер перед трибуною прибрали, депутат фракції ОПЗЖ Владислав Чайка почав з місця виступати російською. Міський голова Олександр Сєнкевич став перекладати українською його слова. Відео цього епізоду швидко опинились у стрічках новин не лише в Миколаєві. Деякі депутати вставляли репліки про дуже коштовного перекладача в міськраді. Однак Сенкевич наполегливо перекладав кожне слово Чайки, який все ж перейшов на українську, продемонструвавши володіння державною мовою.
Читайте також: Херсон початку епохи Колихаєва. «Лакшері-скандал» і радник з окупованого Криму
Кілька днів по тому, під час засідання однієї з депутатських комісій, все той же Невінчанний у присутності журналістів знов намагався перейти на російську. Його зупинив та зробив зауваження голова комісії Дитро Іванов від мерської «Пропозиції».
– А я буду російською говорити, – намагався відстояти свою позицію представник ОПЗЖ.
– У нас немає сьогодні вільного перекладача, – відповів Іванов.
– Нічого страшного, я буду говорити російською.
– Ні! Не буде такого!
– Покличте поліцію, якщо я порушую закон.
Невінчанний продовжив виступати російською. Через день він завітав на іншу депутатську комісію, з етики, де почав «на камеру» чисельних журналістів жалітися на дискримінацію в документах міськради, які готуються тепер виключно українською. Миттєво відреагував його ж однопартієць, виходець із бізнесу Олександр Мєдвєдєв:
– Не базарь, Максим!.. Напиши.
Після цього депутати вже між собою почали сперечатися, хто і що має право «базарити». Ця історія стала мемом у місцевих виданнях.
Читайте також: Партії у міжвиборчий період: мінімум активності
При цьому ситуація з українською мовою у ЗМІ в Миколаєві гірша. Телевізійні канали в обласному центрі загалом дотримуються вимог мовного закону. Однак майже всі газети та інтернет-ресурси більшість контенту подають виключно російською. Коли питаєш ровесників Незалежності, редакторів популярних місцевих сайтів – чому пишете з помилками, але російською? – то частіше за все чуєш «відмазку»: наш читач російськомовний. Примудряються навіть релізи ОДА перекладати російською перед публікацією. За останні два роки тільки «Губернская неделя» почала писати українською. Телеграм-канали та сайти, які з’явилися «під вибори», теж мовили російською. Як відомо, з липня 2021 року мають запрацювати нові норми мовного закону, зокрема, перехід на державну мову культурної, розважальної та туристичної галузей. Із 2022 року україномовну версію повинні мати всі сайти державних і комунальних установ, інтернет-магазинів та національні онлайн-ЗМІ. З 2024 року ця норма стосуватиметься й регіональних медій, телебачення й радіо: частка україномовного контенту на загальнонаціональному телебаченні повинна зрости з 75 до 90%, а на регіональному – з 60 до 80%.
Посилання на мову аудиторії, та інші проблеми (серед яких дефіцит україномовних спікерів для ефірних медіа) свідчать, що до адаптації під вимоги мовного закону в Миколаєві ще далеко. На цьому тлі, наприклад, скорочення за хронометражем мовлення місцевої редакції «Суспільного» виглядає як ідеологічна диверсія. Як і намір призначити Юрія Гранатурова – екс-мера часів панування регіоналів – заступником голови ОДА з питань культури. Гранатуров свого часу украй «тяжко» опанував українську, тому в найкращому випадку послуговується суржиком. Іронічно, що за першою професією він вчитель російської мови.
Що ж до побутових конфліктів у Миколаєві з питань мовного закону, то такі до уваги місцевих медіа не потрапили.