Микола Булатецький: За відставкою мера Черкас стоїть Фірташ

Політика
4 Червня 2013, 11:45

За рік після парламентських виборів Верховна Рада нарешті може доукомплектуватися. Під тиском Євросоюзу влада, мабуть, таки наважилася призначити на осінь вибори у п’яти проблемних округах. В одному з них, за номером 194, що в Черкасах, у черговий похід за депутатським мандатом вирушить відомий місцевий опозиціонер, член «Батьківщини» Микола Булатецький. За свою політичну біографію він уже тричі вигравав перегони в мажоритарному окрузі, у 1995-му, 2002-му та минулому роках, але щоразу через певні обставини залишався без депутатського мандату. Так, на останніх виборах із відривом у 12 тис. голосів він обігнав ставленицю олігарха Дмитра Фірташа Валентину Жуковську, але Центрвиборчком вирішив, що достеменно встановити результати виборів у окрузі неможливо.

Жуковська, вірогідно, буде головним опонентом Булатецького і на повторних перегонах. Як пояснює сам опозиціонер, це пов’язано з тим, що її патрон має неабиякі економічні інтереси в регіоні. Задля депутатства Жуковської зі скандалом було усунуто з посади міського голову Черкас Сергія Одарича, який, певно, видався владі недостатньо «надійним». Сам Булатецький за відставку Одарича не голосував, на відміну від колег по фракції «Батьківщина» у міськраді. За його словами, відставка міського голови стала наслідком змови між провладними та опозиційними фракціями, що Булатецький називає «неприпустимим». Зізнається, саме удару в спину від своїх соратників по опозиції на майбутніх виборах він остерігається понад усе – і на відміну від багатьох політиків, не боїться називати конкретних прізвищ.

Тиждень.ua: Миколо Івановичу, на майбутніх повторних виборах у п’яти проблемних округах ви точно будете узгодженим кандидатом від опозиції?

– Я впевнений, що буду кандидатом на цих виборах. Гадаю, будуть певні негативні дії з боку опозиційних сил. Найпевніше, приховані, бо вже сьогодні дехто, хто офіційно належить до опозиції, працює проти мене.

Тиждень.ua: Про кого конкретно йдеться?

– Групу людей із черкаської «Батьківщини». Я їздив до Києва, зустрічався з лідерами партії, зокрема з Олександром Турчиновим, і вони запевнили, що єдиним кандидатом буду я. І після нашої розмови була відповідна заява від трьох лідерів опозиційних сил. Тому сподіваюсь, що якихось публічних дій проти мене з боку опозиції не буде. Разом з тим я переконаний, що мене перемогти можна лише за рахунок якогось підкопу з тилу, і таку роботу таки ведуть деякі особи.

Тиждень.ua: Кого ви маєте на увазі?

– Цю діяльність веде Анатолій Бондаренко, керівник обласної організації «Батьківщини».

Тиждень.ua: Він діє на власний розсуд чи має якісь вказівки з Турівської?

–  Переконаний, що пан Бондаренко має стосунки з владою в місті Черкаси й в області. Хотів би детально пояснити, в чому полягає нюанс майбутніх виборів на Черкащині. Люди з  групи Фірташа – Льовочкіна тісно співпрацюють з губернатором Тулубом…

Тиждень.ua: Який є «донецьким».

– Так, але вони зараз співпрацюють. У них є широкі економічні інтереси у  сфері приватизації тощо. Ці люди, вочевидь, кинули вже оком на Черкащину і хочуть стати її повноправними господарями.

Однак є дві перешкоди. По-перше, до цього часу в Черкасах ще мала вплив група Бродського – Одарича. По-друге, феномен Булатецького і його спирання на виборців. Моє слово і моя позиція мають вагу, хоча я не маю якихось великих ресурсів. Тому вони робили все, щоб не дати мені мандат нардепа, відтак позбулися Одарича, зараз, думаю, мені буде важче.

Тиждень.ua: Певно, у згадуваного пана Бондаренка є якийсь партійний дах у Києві.

– Бондаренко і група партійців на ключових посадах працювали проти мене ще на виборах. Я про це проінформував найвище керівництво штабу: Мартиненка, Пишного та інших. Після виборів знову просив навести порядок – але досі якихось оргвисновків не зроблено.

Я зрозумів, що у Бондаренка є прикриття серед партійного керівництва і поділився своїми міркуваннями про те, що ми демократична структура, ми маємо провести конференцію і в усьому розібратися тощо. Тим більше, зараз йде процес об’єднання «Батьківщини» та «Фронту змін», і це теж накладає певний відбиток.

Але найбільше непокоїь, що проти мене працюють однопартійці.

Тиждень.ua: У яких формах це проявляється?

– Наведу конкретний приклад. Кілька днів тому на черкаському ринку роздавали офіційну партійну газету «Батьківщини», в якій була замовна стаття проти мене. Спочатку цей матеріал розмістило одне з інтернет-видань, котре фінансує Бондаренко, а тепер його передрукувала партгазета «Батьківщини».

Тиждень.ua: У попередньому інтерв’ю ви відкрито критикували вище керівництво «Батьківщини» за те, що воно не доклало всіх можливих зусиль, щоб відстояти результати у мажоритарних округах загалом і у вашому зокрема. Якісь висновки було зроблено? На майбутніх виборах така ситуація не повториться?

– З мого боку була чимала активність, я їздив на круглі столи, де обговорювалися проблеми, які поставали на виборах, однак, на жаль,  про якісь реальні висновки мені невідомо. Була розмова із керівництвом партії, коти мені сказали: ми тебе знаємо, поважаємо, але намагайся не критикувати колег по партії без якоїсь поважної причини.

Гадаю, «Батьківщина» й інші опозиційні сили, насамперед ВО «Свобода», котрій я симпатизую, не робитимуть публічних заяв проти мене. Але ж може з’явитися якийсь член партії, котрий візьме і теж скаже: я йду на вибори від «Батьківщини». Такого сценарію я не виключаю.

Сподіваюсь, уроки з останніх виборів винесе і керівництво об’єднаної опозиції. У нашої області є куратор Микола Томенко. Але він намагається особливо не втручатися у внутрішні процеси в парторганізації. Періодично з'являються й інші куратори, але досі вони не розібралися, що відбувається на теренах Черкащини. До цього часу не зробили висновків з того, що в «Батьківщині» продавались місця в комісіях кандидатам від влади.

Тиждень.ua: Головним вашим опонентом на повторних виборах залишиться Валентина Жуковська?

– Напевно, так. Вона піариться, активно світиться у ЗМІ. У перевороті в Черкасах (маю на увазі усунення з посади мера Сергія Одарича) активну участь взяли Фірташ та Жуковська. Я пояснював своїм партійцям, що ми не можемо брати участі в цьому! Але мене не послухали.

Тиждень.ua: До відставки Одарича ми ще повернемося. Поки здається, що на Черкащині ми маємо досить цікаву ситуацію: об’єднання «донецьких», до яких зараховують губернатора Тулуба та групи Фірташа – Львочкіна.

– Домінує тут група Фірташа. А «донецькі» – це поняття дуже широке. Ось всі говорять, мовляв, Тулуб має прямий вихід на президента. Тому йому сходить з рук його недолуга або й злочинна діяльність, пов’язана з фальсифікаціями виборів, знищенням черкаських підприємств, наприклад «Богдану» тощо. Але ніхто нічого не може тут вдіяти, бо він одразу йде напряму до Януковича.

Тиждень.ua: А третє впливове угруповання, так звана «Сім’я», має на Черкащині якісь інтереси?

– Мені про це невідомо.

Тиждень.ua: Погодьтесь, це доволі дивно – в умовах загальної експансії «Сім’ї» у всіх сферах, що спостерігається останнім часом.

– Так, мені самому це цікаво, але якихось конкретних фактів немає, їх не озвучують ні в експертному середовищі, ні в черкаському політикумі.

Тиждень.ua: Ви доволі тривалий час були чи не найгострішим критиком мера Сергія Одарича, чому не голосували за його відставку?

– Справді, наполегливіше, ніж я, його ніхто не критикував. Але коли я побачив, в який спосіб це робиться… Це відбувалося під цілковитим патронатом губернатора, маю інформацію, що Жуковська готова була вкласти гроші в те, щоб ця відставка сталася.

Тиждень.ua: Ви маєте на увазі підкуп депутатів?

– Я маю інформацію, що Жуковська, звісно, від імені Фірташа, заявляла в колах, де готувався цей переворот, що вона готова вкласти гроші

Тиждень.ua: В кишені окремих депутатів?

– Думаю, зокрема і в окремих депутатів. Крім того, деїто із членів «Батьківщини» ще за місяць до цих подій почали говорити, що Одарич має піти у відставку. Мені навіть сказали, що може бути варіант із призначенням мене секретарем міськради. Вони хотіли, щоб саме я озвучив питання про необхідність відставки Одарича. Вже перед самим голосуванням до мене приїхали працівники міліції, хотіли взяти у мене якісь пояснення.  Я їх, грубо кажучи, «послав», бо сприйняв це як шантаж. Відтак приїхали ще й депутати від цієї дивної коаліції, яка готувала переворот, і запропонували зустрітися з Тулубом.

Ключовий момент для мене в цій історії – неприйнятність самого способу, в який була проведена відставка. Другий момент – Одарич останнім часом проявляв політичну поміркованість. Після виборів сесія міськради ухвалила звернення до вищих державних посадовців з вимогою таки підбити підсумки парламентських виборів в округах Черкащини, і Одарич брав в цьому участь. Крім того, Одарич однозначно заявляв журналістам, що Булатецький переміг на виборах, і в тому немає сумнівів.

Тиждень.ua: Можна говорити, що в міськраді сформувалася постійна коаліція між владою та опозицією, не лише під відставку Одарича?

– Мене найбільше турбує те, що до нового складу виконкому від «Батьківщини» увійшли Анатолій Бондаренко та депутат міськради Станіслав Овчаренко, які ніколи не відзначалися опозиційністю, за своїми діловими, політичними, моральними якостями вони не є опозиціонерами. Я вважаю, що це проблема. Нічого з того, що закидалося Одаричу і послугувало приводом для його відставки, новим виконкомом не зроблено, хоча минув уже фактично місяць.

Більшість тих, хто проголосував за відставку Одарича, і навіть більшість тих, хто віддав голос за призначення нового виконкому, і досі голосують синхронно. Якби «Батьківщина» не проголосувала за призначення виконкому, ми б дістали шанс піти на дострокові вибори і здійснити повне перезавантаження влади у Черкасах. Зважаючи на суспільні настрої, опозиція здобула б абсолютну більшість у міськраді.

Тиждень.ua: Який ваш прогноз щодо того, чи відбудуться в Черкасах дострокові вибори мера?

– Думаю, ситуація «підвисла» до 2015 року. Переконаний, що наразі немає людини, тим більше групи людей, сильних та авторитетних, які могли б служити Партії регіонів, тому будь-які вибори завершаться перемогою опозиції.

Тиждень.ua: В останньому інтерв’ю Сергій Одарич дав зрозуміти, що джерелом усіх своїх нинішніх проблем вважає те, що він відмовився за вказівкою голови АП Сергія Льовочкіна за будь-яку ціну пропихувати Валентину Жуковську в депутати. На вашу думку, це правдива версія?

– Одарич має рацію. Але тут є і певне лукавство. Одарич не відмовився фальсифікувати вибори за власною волею, він просто розумів, що не зможе цього зробити. Моя команда повністю перекрила дільничі комісії, від шести до десяти членів кожної ДВК становили мої люди, сильні та підготовлені. Люди Одарича їздили, щось намагалися викрутити, але не могли зламати ситуацію. Льовочкін приїхав, дав вказівку, і все. Натомість а Одарич розумів ситуацію зсередини, розумів, чим це для нього закінчиться.

Тиждень.ua: Чим такий важливий 194-й мажоритарний округ, що в переддень виборів до нього приїздить голова Адміністрації президента?

– Доля цього округу вирішувалася так. Фірташ, Льовочкін і Хорошковський звернулися до Януковича, попросили дати округ в обмін на гарантію принести йому мандат. Є й інший чинник. Є інформація про майбутній перепродаж «Азоту», можливо, й іноземному інвестору, а саме китайцям. Маючи свого депутата в цьому окрузі, зробити це буде значно легше. У 2011 році «Азот» було продано за $800 млн, зараз його вартість зросла, тому йдеться про величезні гроші.

Коли ситуація дійшла до повторних виборів, Фірташ почав шукати того, через кого можна буде це «порішати». Вони побачили, що Одарич для цієї ролі не підходить, бо він би залишався нейтральним. А для них нейтральний – це те саме, що й ворог.

Тиждень.ua: Попри все це, ви впевнені у своїй перемозі на повторних виборах?

– Впевнений, що ця перемога буде важкою. І я зараз роблю все, щоб найкраще підготуватися до боротьби. Зважаючи на мою політичну біографію, це вже стало для мене справою честі. Найголовніше, щоб опозиція не встромляла мені палок у колеса. Боюся, це цілком можливо.

Тиждень.ua: Як ви оцінюєте майбутнє об’єднання «Батьківщини» та «Фронту змін» в єдину партію, в якій Арсеній Яценюк та його соратники відразу посядуть високі місця в партійній ієрархії?

– Об’єднання необхідне, і я закликаю партійний актив «Батьківщини» зробити все, щоб воно відбулося. Іншого шляху немає.

Тиждень.ua: Однією з перешкод такому об’єднанню називають напружені стосунки між багатьма місцевими організаціями «Батьківщини» та «Фронту змін».

– Між нашими місцевими «Батьківщиною» та «Фронтом» не все гладко. Але я би пропонував такий шлях: зібрати всіх обласних партійців «Батьківщини» та «Фронту», можливо, і партії «Реформи та порядок». Витратити день, але обговорити всі наявні проблеми, у демократичний спосіб обрати керівництво об’єднаної партії. Наприклад, я не знаю, чим керівниця місцевого «Фронту» Наталія Старікова поступається керівникові «Батьківщини» Бондаренку. Радше вона навіть переважає. В будь-якому разі всі кадрові й інші рішення мають ухвалюватися відкрито. Однак, на жаль, на практиці може статися навпаки, у кулуарний спосіб.

Тиждень.ua: Як ви ставитеся до заклику Юлії Тимошенко припинити акцію «Вставай, Україно!» На вашу думку, ця акція успішна?

– Скажу відверто: я був здивований таким листом Юлії Володимирівни. Усі наші дії були спрямовані на об’єднання, вважаю, що всі маємо домовитися про єдиного кандидата ще до першого туру президентських виборів, і я навіть сподівався, що це може статися на акції в Києві 18 травня. Щодо «Вставай, Україно!» і я, і люди, які були на заходах у столиці, очікували якоїсь більш радикальної програми дій. Ми вважали, що ця акція може посприяти якнайшвидшому звільненню Юлії Володимирівни. Аж ось з’являється цей лист… В середовищі черкаських опозиціонерів ми обговорили його, але до якихось конкретних висновків наразі не дійшли. Загалом я вважаю, що акція «Вставай, Україно!» потрібна, але недостатньо успішна.

Тиждень.ua: Чого бракує?

– Креативу як у діях, так і в заявах лідерів опозиції. На останній акції в Києві мене найбільше збентежило те, що ставка робиться на 2015 рік, на президентські вибори, мовляв, оберемо нового голову держави, і все одразу стане добре. Але люди очікують реальних справ уже сьогодні, вони не хочуть чекати аж до виборів президента, які невідомо, коли відбудуться насправді.