Східна правозахисна група провела моніторинг готовності місцевих органів самоврядування та внеску держави у загрозу бойових дій. Протягом трьох тижнів у Запорізькій, Одеській, Харківській, Луганській, Миколаївській та Донецькій областях опитали по 50 респондентів – цивільних громадян, чиновників та мерів деяких міст, які просили не називати себе через можливість політичних репресій, про готовність бомбосховищ, системи оповіщення населення про бойові дії, систему евакуації тощо.
Результати моніторингу показали, що цивільне населення у цих регіонах не підготовлене до ймовірного повномасштабного вторгнення, а система оповіщення та канали комунікації з людьми не налагоджені. Проблема також в тому, що держава не ставиться прихильно до ідеї мобілізації населення через побоювання, що такі дії можуть занепокоїти людей:
“Скоріш за все Уряд України скаже: "Ми не хочемо піднімати паніку! Навіщо хвилювати населення? ". Можу відповісти: "У 2014 році я бачила на власні очі, як гинули мої сусіди від російських снарядів. В той час ніхто не пояснив, що треба робити мирному населенню, як потрібно готуватися до війни”, – пише в дописі виконавча директорка Східної правозахисної групи Віра Ястребова.
Засновник СПГ Павло Лисянський у коментарі Тижню розповів, що до лінії розмежування є до 5 місць позбавлення волі, ще у 2014 році вже були проблеми з такими закладами, з яких ув’язнених не перевели й омбудсмени важко добивалися обміну. Зараз ситуація не краща – знаючи, що є військова загроза, терміново необхідні плани евакуації. Близько до лінії є школи, дитячі будинки, будинки пристарілих, яких теж в разі необхідності треба знати, за якою процедурою евакуювати.
“Треба, аби працювало цивільне оповіщення, коли людей будуть попереджати про те що відбувається та можливі наслідки, сьогодні такої системи немає. Невідомо, де дивитись правдиві повідомлення – телеграм, фейсбук, інстаграм, все перенасичене інформацією і невідомо, кого слухати”, – пояснив Павло Лисянський. Також проблема із територіальною обороною в містах та резервістами, яка просто не збирається, особливо в маленьких містах. Так само немає підготовки до ймовірної військової агресії на підприємствах в регіонах у шахтах, заводах чи портах, де також немає мобілізації.
Читайте також: Хто на Заході говорить про загрозу нового вторгнення РФ в Україну та як це пояснюють
За словами правозахисника, в кожному місці має бути сформований громадський штаб, який працюватиме як гуманітарна місія, адже наразі в регіонах здебільшого зовсім не готові до гуманітарних коридорів та немає таких місій.
“Ніхто не винний в тому, що Росія хоче окупувати наші території, але ми повинні чітко для себе усвідомити – або ми пускаємо злодія до хати, або чинимо йому опір. А для того, щоб це зробити, повинне бути змобілізованим все громадянське суспільство”, – пояснює важливість цього моніторингу Лисянський.
Окрім конкретних безпекових проблем, відсутність оповіщення громадян та знань про поведінку в умовах початку збройного конфлікту порушує ще й стратегічні плани українських військових. У разі, якщо масштабне вторгнення таки відбудеться, військові шукатимуть джерела інформації серед місцевого населення на непідконтрольних територіях, щоб розуміти, що відбувається, каже правозахисник. Це один із важливих компонентів розвідки – повинні бути цивільні штаби спротиву військовій агресії РФ, додає Лисянський щодо залученості цивільних до військових питань: “Захоплення територій є лише одним із факторів перемоги країни-агресора, тому держава повинна забезпечити такий громадянський спротив, щоб Росія не протрималась і тижня на окупованій території, а це можливо лише тоді, коли мобілізоване все суспільство”.
Моніторинг проводився для службового користування, адже у випадку його оприлюднення Східну правозахисну групу можуть звинуватити у роботі в інтересах Російської Федерації. Тому дані вирішили не публікувати.