За його словами, заявку з цього приводу до Нобелівського комітету подали 17 професорів – з України, Польщі, Угорщини, Румунії, Росії, Туреччини і США, три чинні парламентарі: депутати з України (Борис Тарасюк), Канади і європарламентар.
З ініціативою висунути кандидатуру Джемілєва на здобуття премії виступила міжнародна Асоціація захисту репресованих народів, що базується в Німеччині. Два роки тому з такою пропозицією виступив і Перший світовий конгрес кримських татар. Водночас, як повідомив Чубаров, за правилами Нобелівського комітету, вони не могли прямо подати заявку про це.
Сам Мустафа Джемілєв розцінює висунення на здобуття Нобелівської премії миру не як свою особисту заслугу, а як визнання багатолітнього намагання кримських татар вирішувати свої проблеми ненасильницькими методами.
«Я розцінюю цей факт як моральну підтримку «принципу не насилля», якого дотримуються кримські татари… Я сподіваюся, що це допоможе звернути увагу на ситуацію, що склалася у Криму навколо виділення землі репатріантам, а також наголосить на необхідності ненасильницького вирішення усіх проблем у конфліктному Чорноморському регіоні», – сказав Джемілєв.
Мустафа Джемілєв – український політик, один із провідників кримськотатарського національного руху.
Пропозиції з приводу кандидатур на отримання Нобелівської премії приймалися до 1 лютого.