Суха, позбавлена емоцій інформація в стрічці новин без картинки — її цього року приберегли для повідомлень з американського штату Техас, що потерпів від урагану Гарві. Зрештою, мусони навідують Південно-Східну Азію принаймні 5 млн років, а ураган Гарві призвів до найбільшої повені в Техасі від початку реєстрації таких явищ, тобто з другої половини XIX століття. Президент Трамп навіть назвав його ураганом тисячоріччя, але тут він, як йому властиво, трохи перебільшив.
У найтепліші місяці сонце нагріває поверхню і землі, і океану, але температура землі зростає швидше. Коли земля швидко нагрівається, повітря розріджується, утворюючи ділянку з низьким атмосферним тиском. Різниця тиску над океаном і землею породжує вітер, що дме з моря і несе із собою масу вологого повітря в глиб континенту. Вологе повітря над землею піднімається високо вгору, де швидко охолоджується. За таких атмосферних умов повітря не здатне затримати воду, що спадає зливами на нагріту землю. Саме так діє механізм мусонів, який мільйони років призводить до величезних повеней, а водночас зволожує незмірні простори випаленої літнім сонцем землі й перетворює великі, мало не пустельні території на зелені, повні квітучих рослин поля та луки.
Х’юстон, семимільйонник у Техасі, багато років нехтував закликами врегулювати систему видавання дозволів на розбудову міста. Дозволяли будувати на територіях, вразливих до повеней. Дешева земля і брак обмежень привели до блискавичних темпів розвитку Х’юстона. Передусім завдяки імміграції мексиканців, які шукали роботу в нафтовій промисловості. За останні 10 років на периферії міста під будівництво віддано 67 тис. га земель, що в принципі мали становити природний бар’єр на випадок надмірних дощових опадів. Сезон ураганів на півдні США не є чимось новим, так само як і мусон в Азії, і не є наслідком швидкого потепління, що, можливо, лише трохи збільшило кількість опадів. Про такі масштаби повені науковці попереджали вже принаймні кілька років. За даними Центру прогнозу погоди, від 1980-го дотепер на Техас налітало щонайменше 70 субтропічних циклонів.
«Урагани ― найпотужніші бурі на Землі. Науковий термін на позначення всіх бур ― тропічний циклон. Ураганами називають лише тропічні циклони, які формуються над Атлантичним океаном і східною частиною Тихого океану.
Тропічні циклони схожі на гігантські двигуни, що як паливо використовують тепло та вологе повітря. Ось чому вони формуються тільки над теплими океанськими водами поблизу екватора, де тепле повітря піднімається, створюючи внизу ділянку низького атмосферного тиску. Оскільки тепле повітря піднімається й далі, повітря довкола вихором утягується всередину, займаючи його місце. Оскільки тепле, вологе повітря піднімається й охолоджується, вода в повітрі формує хмари. Вся система хмар і вітру вихориться й наростає, живлячись океанським теплом і водою, яка випаровується з поверхні.
Дійшовши до суходолу, тропічні циклони здебільшого слабнуть, бо їх уже не підживлює енергія теплих океанських вод. Проте вони часто заходять далеко вглиб, спричиняючи рясні дощі й призводячи до великих руйнувань під впливом вітру, перш ніж остаточно вщухнути» (nasa.gov).
Так каже наука, і ми повинні бодай інколи думати про це, але з властивою людям короткозорістю рідко бачимо далі власного носа.
Сем Броуді, керівник Центру охорони узбережжя з Техаського університету А&М, розповів тижневику The Atlantic: «Х’юстон ― Дикий Захід для забудовників, кожна згадка про регулювання породжує ворожу реакцію людей, які вважають, що це обмежує їхнє право власності та прибутки».
Американці називають Гарві ураганом п’ятсотріччя. Але ж такі урагани «п’ятсотріччя» налітали на Х’юстон і 2015-го, і 2016-го. Тільки тепер рахунок за недбальство останніх кільканадцяти років може виявитися дуже великим. Рейтингова агенція Moody вважає, що Гарві вже завдав шкоди на $40–50 млрд. Утрати людських життів, які тепер не перевищують 50 осіб, незрівнянно менші від утрат, спричинених цьогорічним мусоном в Азії.
Чи є тут якась наука для нас, тих, хто живе в безпечних кліматичних поясах, де урагани, мусони, землетруси й виверження вулканів загалом оминають нас? Навіть ми тут, у спокійній частині земної кулі, здатні так знищити природне середовище й порушити природну рівновагу, що лиша