«Зараз його вивчає парламентський комітет з охорони здоров'я. Потім він повинен передати його на розгляд Ради. Але думаю, що це буде вже при новому скликанні», – повідомив директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ Руслан Салютін.
«Трансплантологія у нас повинна працювати як в цивілізованих країнах. У нас 7 центрів трансплантації готові до постійної роботи. Але трупне донорство практично заблоковане. У нас в країні роблять сотню пересадок нирок на рік, одну – серця, і 12-14 – печінки. При цьому щорічно в трансплантації нирки потребують більше 2000 людей, печінки – близько 1000, серця – 500-700», – підкреслив головний трансплантолог МОЗ України Олександр Никоненко.
За його словами, при розробці законопроекту автори орієнтувалися на досвід Росії, Білорусі, Італії, Австрії.
Після ухвалення закону всі українці стануть потенційними донорами. Протягом 2 місяців буде йти роз'яснення, що людина може відмовитися від здачі органів: для цього треба буде написати заяву і віднести в поліклініку за місцем проживання, або навіть відправити електронною поштою Держслужбі з трансплантації. Відомство створить єдиний реєстр відмовників, а також контролюватиме роботи по забору органів і пошук потенційних донорів.
«Ми створимо єдину вертикаль, щоб одна служба все контролювала, – наголошує Салютін. – Зараз функції контролю за трансплантацією органів розкидані по 7 відомствах в МОЗ, ми хочемо це централізувати».
У лікарнях працюватимуть фахівці, які підшуковуватимуть потенційних донорів у відділеннях реанімації та інформуватимуть про них центри зі забору органів.
«Якщо консиліум лікарів в лікарні констатує смерть мозку пацієнта, то після бесіди з родичами органи людини зможуть вилучити», – зазначає Никоненко і додає, що навіть після ухвалення закону родичі зможуть заборонити забирати органи у померлих.
Трансплантолог визнає, що в Україні населення дуже негативно ставиться до презумпції згоди, і тому потрібно, щоб відомі люди – спортсмени, політики, зірки – публічно підтримали законопроект: «Ми звернемося до них і будемо просити висловлювати свою позицію, як це роблять люди їх рівня на Заході».
За словами медичного адвоката Людмили Солоп, закон може бути корисний, але треба дивитися, які в ньому передбачать механізми проти зловживань. Серед можливих ризиків – те, що трансплантологія передбачає не тільки пересадку внутрішніх органів, але і сухожиль, м'язів, шкіри. Тобто людину зможуть просто розібрати на органи, і родичам навіть нічого буде поховати.
Ще один ризик, про який кажуть юристи – неякісні органи для трансплантології і процвітання «чорного» ринку органів.
Автори закону запевняють, що такі зловживання будуть неможливі завдяки суворому контролю.
«У нас в країні чорна трансплантологія в принципі неможлива», – запевняє Никоненко.