Попри те що режим тиші на фронті формально зберігається, у політичній, гуманітарній та економічній підгрупах ТКГ підконтрольні Москві озброєні формування відмовляються навіть обговорювати будь-які питання, поки Верховна Рада не скасує своєї постанови від 15 липня 2020 року про призначення чергових місцевих виборів. Нагадаємо: у цій постанові Російська Федерація названа агресором, і, на думку сателітів Кремля, така обставина порушує мінські угоди.
Крім того, бойовики також почали шантажувати Україну порушенням режиму припинення вогню, розуміючи, наскільки болісно питання можливого зриву перемир’я сприймають на Банковій. Лідер угруповання «ДНР» Денис Пушилін двічі заявляв, що збирається віддати наказ про знищення позицій ЗСУ в районі населеного пункту Шуми. Спершу удару обіцяли завдати 7 вересня, потім
перенесли на 9-те.
Читайте також: На околицях тиші. Репортаж із передової
«Офіційно повідомляю, що відповідно до пункту Е додаткових заходів я ухвалив рішення видати наказ про відкриття вогню по незаконно зведених інженерних спорудах у районі населеного пункту Шуми», — ішлося в заяві Пушиліна, опублікованій на офіційному сайті ватажка бойовиків.
Свої погрози незаконні формування «ДНР» пояснювали тим, що українська сторона нібито й далі будувала укріплення та рила окопи, порушуючи домовленості. Однак спостерігачі від ОБСЄ жодних порушень з українського боку не зафіксували. Утім, бойовики в ультимативній формі зажадали, щоб ЗСУ допустили їх на інспекцію своїх позицій. В іншому разі обіцяли порушити режим повного й всеосяжного припинення вогню та завдати удару по позиціях військових.
Намагаючись урятувати перемир’я, українська сторона погодилася на умови бойовиків, а це серйозно обурило суспільство. Справді, рішення було більш ніж суперечливим, адже Україна в односторонньому порядку йшла на поступки бойовикам, які у відверто хамській формі диктували свою волю. Водночас українську сторону на свої позиції проросійські збройні формування пропустити відмовлялися.
Однак серйозний громадський резонанс, мабуть, налякав керівництво України ще більше, ніж погрози Пушиліна, і інспекцію в останній момент скасували. Бойовики стосовно цього висловили обурення, проте порушити перемир’я і завдати удару по українських позиціях так і не зважилися.
Читайте також: Окупований Донбас: без обстрілів та без грошей
Шантаж та погрози тривали й на інших напрямках. Бойовики почали тиснути на ще одну болючу точку України — заручників і військовополонених. 14 вересня представниця угруповання «ДНР» Наталія Ніконорова заявила, що обміну полоненими не буде, поки Україна не виконає вимог бойовиків і не скасує постанови парламенту про призначення місцевих виборів. «Якщо керівництву України хочеться не просто заявити, а й справді наблизити проведення обміну утримуваними особами, рекомендуємо виконати нарешті нашу вимогу про скасування актів українського парламенту, що порушують комплекс заходів», — ішлося в заяві Ніконорової.
Такою заявою бойовики дали зрозуміти, що власні полонені для них по факту не мають особливого значення і що вони сприймають майбутній обмін бранцями в «ЛДНР» не як захід, який дасть їм змогу звільнити з в’язниць своїх людей, а як послугу Україні. Мовляв, хочете отримати своїх полонених, тоді виконуйте наші умови й міняйте своє законодавство відповідно до наших вимог. Якщо ж обміну не буде й полонені з ОРДіЛО залишаться в українських в’язницях — трагедії в ОРДіЛО через це ніхто не робитиме.
Читайте також: Війна «зелених чоловічків»
Такий підхід фактично підтвердив, що Україні на Донбасі протистоять справжнісінькі терористичні угруповання, які беруть людей у заручники, щоб потім в обмін на їх звільнення висувати вимоги політичного характеру.
Як виходити із цієї ситуації, поки що незрозуміло. Тактика, яку обрала російська сторона, геть блокує мирний процес. Росія свідомо висуває Україні абсурдні вимоги в максимально зухвалій формі, щоб унеможливити виконання цих вимог. А потім звалює відповідальність за зрив домовленостей на українську сторону. Певні надії покладалися на зустріч радників «нормандського формату», яка відбулася 11 вересня. Але жодного результату ця зустріч не дала.
За однією з версій, такої тактики блокування та затягування переговорів російська сторона дотримуватиметься до президентських виборів у США. Саме від їхніх результатів і залежатимуть подальші дії Москви щодо ОРДіЛО. Отже, найближчими місяцями в найкращому разі мирний процес стоятиме на паузі. У найгіршому — знову загостриться ситуація та відновляться бойові дії.