Агенція CRS – дослідницький центр Конгресу США, який виконує експертну функцію під час законодавчої роботи – 6 червня опублікувала звіт про військову допомогу США Україні. Звіт коротко описує різні програми та законодавство у цій галузі після 2014 року. Зокрема, йдеться про фінансування. Зокрема, за двома програмами: Ініціатива сприяння безпеці в Україні (USAI) та Іноземне військове фінансування (FMF). Видно, що фінансування України з 2016-го до 2021-го потрохи зростало, але загалом варіювалося у межах від $290 млн (найменше у 2018-му) до $390 млн на рік у 2021-му. За підрахунками CRS, тільки в межах цих двох програм фінансування України у 2022-му збільшилося до $622 млн. А якщо врахувати Закон про додаткові асигнування для України на 2022 рік, підписаний Джо Байденом наприкінці травня, то витрати сягнуть $10,622 млрд. Проте ідеться не лише про зброю. З них $6 млрд підуть прямо Україні (USAI) та $4 млрд «Україні та іншим державам» (FMF). Для порівняння, бюджет Міноборони України на цей рік за курсом до початку великого вторгнення складав близько $5 млрд.
Однак є у звіті і конкретний перелік вже надісланої до України зброї та припасів за перше півріччя 2022-го (до 1 червня). Він такий:
– Високомобільні артилерійські ракетні системи (HIMARS) і боєприпаси (не вказано точну кількість, але з офіційних коментарів Міноборони США зрозуміло, що йдеться про чотири установки – Ред.);
– 1400+ зенітних систем Stinger;
– 6500+ протиброньових систем Javelin та понад 20000+ інших протиброньових систем;
– 121+ безпілотних літальних систем Phoenix Ghost;
– 700+ безпілотних літальних систем Switchblade;
– 108 гаубиць калібром 155-мм та 220 000 артилерійських снарядів;
– 20 вертольотів Мі-17;
– «сотні» броньованих автомобілів Humvee;
– 200 бронетранспортерів M113;
– 7000+ одиниць стрілецької зброї та 50 млн+ набоїв;
– ракетні системи з лазерним наведенням (кількість не вказано, – Ред.);
– нелетальне обладнання, серед якого засоби зв'язку та розвідки (кількість не вказано, – Ред.).
Коли у звіті описують дискусію про подальшу допомогу, то йдеться про необхідність продовжити переведення ЗСУ на стандарти НАТО у озброєннях та підготовці. «Зберігається занепокоєння щодо потенційної ескалації», – зазначають автори, згадуючи відмову Адміністрації президента США надати Україні ракети більшої дальності для HIMARS.
США не єдина держава, яка надає збройну підтримку Україні, хоча їхній внесок найбільший. Як процес відбувається в інших державах.
Велика Британія
Офіційну точну інформацію на зразок тієї, яка є в США, достатньо складно знайти в інших державах. Останній звіт на цю тему Бібліотеки Палати громад, по суті інформаційної служби парламенту Великої Британії, датовано 23 березня.
Там наводять слова міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса у парламенті, що надати точні дані про постачання він не може, але буде інформувати обранців у максимально можливий спосіб. Певні деталі під час засідання пролунали. Станом на середину березня Україна отримала 3615 протиброньових систем NLAW, певну кількість Javelin, 3000 комплектів бронежилетів, 2000 шоломів, 4000 чобіт для холодної погоди та понад 75 500 одиниць іншого спорядження, включаючи навушники та спальні килимки. Уже обговорювалося постачання високошвидкісних переносних зенітних комплексів Starstreak.
Ключова теза Волеса про логіку постачань на той момент була такою: «Усе, що ми робимо підпорядковане рішенню постачати оборонні системи, і це так влаштовано, щоб не перейти до ескалації на стратегічному рівні».
Однак Велика Британія на цей момент змінила політику. 6 червня той же Бен Волес так пояснив рішення поставити до України, незважаючи на погрози Росії, системи зенітного вогню M270 та ракети до них, які б’ють на відстань до 80 км: «Оскільки російська тактика змінилася, ми мусимо змінити свою підтримку України». Йдеться про те, що Росія на нинішньому етапі війни покладається на дальнобійну артилерію, авіацію та РСЗВ для зачищення території з далекої відстані. Точна кількість M270, які передадуть Україні на цей момент невідома. Решта допомоги Україні від Британії, за даними їхнього уряду, до початку червня зросла до 120 броньованих машин, понад 5800 протитанкових ракет, п’яти систем протиповітряної оборони, понад 1000 ракет та 4,5 тонн вибухівки.
Канада, Австралія, Нова Зеландія
Найбільші країни Співдружності (держави, що визнають Єлизавету ІІ своїм монархом, – Ред.) також надають військову допомогу Україні, але точні цифри підрахувати складно. Наприклад, відомо, що Канада надіслала артилерійські гаубиці M777, але кількість уряд не розголошує. У канадській пресі наприкінці липня зазначили, що йдеться про чотири з 37 стволів, які є на озброєнні Канади, але це тільки з посиланням на неназвані джерела. До гармат поставили 20 тисяч снарядів. Також ідеться про постачання камер, розвідданих, рушниць, гранат, ракетних систем, двох тактичних літаків.
Ще шість M777 поставить Авcтралія, про що заявили наприкінці квітня. Країна вже поставила Києву 20 броньовиків Bushmaster, а наприкінці квітня в оборонному відомстві країни заявили про плани на ще 20 Bushmaster і 14 гусеничних БТР М113. Нова Зеландія виділила $5 млн на постачання нелетальної допомоги, такої як бронежилети і каски.
Скандинавські країни
Однією з найгучніших новин кінця травня було нібито надання Україні протикорабельних ракет Harpoon Данією. Проте немає жодних підтверджень, чи йдеться про остаточну домовленість. Уряд країни неодноразово заявляв, що бажає тримати у секреті питання про час і спосіб доставки тих чи інших озброєнь. Проте відомо, що Данія вже мала наміри виділити 2700 ручних протитанкових комплексів, певну кількість БТР М113, 2000 бронежилетів, аптечки тощо.
Уряд Норвегії оприлюднював інформацію про виділення 4000 протитанкових комплексів М72, 100 протиповітряних ракет Mistral французького виробництва, 1500 бронежилетів, 5000 шоломів, 15 тис. рацій. 8 червня стало відомо, що Норвегія виділяє 22 гусеничних гаубиць М109 калібру 155 мм. Допомога також включає спорядження, запчастини та боєприпаси.
Читайте також: Кров економіки. Що зараз відбувається на нафтовому ринку
Швеція виділила 10 тис. протитанкових комплексів та інше устаткування. Однак на початку червня в місцевому Міноборони заявили, що продовжать допомогу, яка крім рушниць і протитанкової зброї, включатиме й проти корабельні ракети неназваного зразка.
Фінляндія також дотримується принципу нерозголошення точних параметрів допомоги. «Для забезпечення того, щоб допомога досягла свого місця призначення, більш детальна інформація про наповнення, спосіб доставки чи графік не надається», – йшлося у повідомленні уряду про виділення додаткових речей на потреби української оборони. Однак у лютому, на самому початку великого вторгнення встигли повідомити про майбутню передачу 2500 автоматів, 150 тис. патронів для штурмових гвинтівок, 1500 протитанкових систем.
Польща і країни Балтії
Естонія, Латвія та Литва, незважаючи на невеликі розміри країн, включилися у допомогу Україні від самого початку, а багато в чому і до великого вторгнення. Естонія передала гаубиці Д-30 калібру 122 мм. Литва 25 травня анонсувала передачу 10 вантажівок, 10 позашляховиків та 20 БТР М113. 7 червня стало відомо, що позашляховики і вантажівки вже в Україні, а БТРи будуть ще згодом. Також Латвія та Литва ще до війни поставили системи Stinger у невизначеній кількості.
Польща заявила, що надіслала озброєння на $1,6 млрд, включно з невизначеною кількістю танків. Польські та американські ЗМІ повідомляють, що танків понад 200. У травні стало відомо, що Варшава передає Україні самохідні артилерійські установки AHS Krab калібром 155 мм. Таких машин мають поставити 18. А 7 червня, зі слів прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького стало відомо, що Польща та Україна працюють над підписанням контракту на виробництво 50 AHS Krab для Києва. Польща також повідомляла, що передала протитанкові системи, міномети, боєприпаси та безпілотники.
Решта світу
Такі сусіди України як Словаччина і Чехія також серйозно долучаються до допомоги Україні. Братислава точно передала одну систему ППО С-300 та продала щонайменше вісім артсистем. Чехія також постачає зброю, зокрема, бойові гелікоптери. Там також ремонтують українські танки. Франція передає Україні самохідні гаубиці «Caesar», частина яких уже на фронті, але країна обіцяє додаткову партію. Для розуміння, інформація про передачу зявилася наприкінці квітня, а відео підтвердження з фронту – наприкінці травня. Точно кількість переданих САУ невідомо. Франція передає й інше озброєння.
Туреччина продала Україні певну кількість безпілотників Bayraktar вже після початку великого вторгнення. Один Україні подарували, після того як у Литві зібрали гроші на купівлю серед простих людей.
Допомога надходить з багатьох інших країн. Зокрема, у зустрічах для організації військової підтримки України на базі Рамштайн у Німеччині беруть участь міністри оборони понад 40 країн світу. У той же час, наприклад, Болгарія вже повідомила, що вже вичерпала можливості допомогти Україні.
Секретність постачань як виправдання політичних маніпуляцій
Більшість країн не надають точних даних про військову підтримку Україні по кількості і часу поставок. Причина очевидна – убезпечити вантаж і дати менше інформації ворогові. Однак це, а також дуже складні правила торгівлі та передачі озброєнь у світі, створюють підстави для допомоги тільки на словах від деяких держав. Щодо правил, то наприклад, не можна передавати озброєння без згоди усіх країн, які беруть участь у його розробці. Є також конкретні умови договорів, про які більшість не знає: йдеться про вироблення нових зразків чи передачу старих? За гроші чи просто в якості безоплатної допомоги? Тож коли з’являються новини про передачу тих чи інших систем, то дуже важливо розуміти контекст: це злита інформація ЗМІ, заява про наміри чи фактичне оголошення від урядовців про вже завершену дію після всіх погоджень (бажано через офіційний прес-реліз). Надійним джерелом є тільки останнє, але й тут не варто думати, що назване вже в Україні, а не передане для проходження навчань чи ознайомчих занять.
Читайте також: Опитування у Дії: ризикована гра у демократію
Наприклад, нещодавня новина про передачу Іспанією Україні німецьких танків Leopard A4 поки що не більше, ніж заява в пресі з посиланням на неназвані джерела в уряді. Щодо самої Німеччини, то вона може стати ідеальним прикладом того, що між деклараціями і реально присутнім озброєнням на полі бою можуть пройти навіть не місяці, а роки. За час від початку великого вторгнення йшлося про передачу зенітних установок Gepard, систем MARS II (аналог M270), САУ Panzerhaubitze 2000, танків Leopard та БМП Marder. Пояснення різняться. Іноді посилаються на заборону від Швейцарії як нейтральної країни передавати спільно вироблені боєприпаси до частини з указаних систем. Іноді знаходять інші аргументи або обіцяють зброю, яка ще не вироблена, як системи ППО IRIS-T.