Текст закону опублікований в офіційній парламентській газеті «Голос України».
Законом передбачається, що в контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин заходи, спрямовані на використання таких в Україні, застосовуються до 18 мов: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, їдиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська (циганська), румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська й кримчацька.
Відповідно до закону, в окремих випадках за рішенням місцевої ради такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої становить менш ніж 10% населення відповідної території.
Передбачається, що регіональна мова або мова меншин використовується на відповідній території в роботі місцевих органів держвлади, місцевого самоврядування, застосовується й вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах громадського життя в межах і порядку, обумовлених законом.
Документ передбачає, що акти вищих органів держвлади приймаються українською й офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин.
Відомості про власника паспорта або документа, що його заміняє, вносяться українською мовою й на одній з регіональних або мов меншин.
Відповідно до закону, потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами учнів або їхніх батьків при вступі в державні й комунальні навчальні заклади.
При цьому передбачається, що навчальні заклади створюють окремі класи, групи, у яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, при наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання.
Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти складаються українською, але за бажанням абітурієнта можуть видаватися й у перекладі на регіональну мову або мову меншин (окрім української мови та літератури).
Нагадаємо, закон був прийнятий парламентською більшістю 3 липня й підписаний президентом Віктором Януковичем 8 серпня.
Голова парламенту Володимир Литвин спершу відмовлявся підписати цей закон, однак, зрештою, зробив це й передав його на підпис президента.
Водночас в об’єднаній опозиції заявили, що "нова демократична більшість скасує цей закон та інші антидержавні закони і притягне Януковича та Литвина до відповідальності за наругу над Конституцією і державною мовою".
Опозиція також заявила, що не організовуватиме масових акцій протесту проти мовного закону. Натомість розпочинає підготовку до процедури імпічменту президента Віктора Януковича.
Читайте також: Опозиція впіймалась на “мовний” гачок