На біс він порадував виборців новиною про те, що Закон про мови намагається знищити робоча група, створена однопартійцем нардепа Колесніченка, прем’єр-міністром Азаровим, та керована другим його колегою, віце-прем’єром Богатирьовою. А створити таку групу доручив третій однопартієць скандального нардепа – президент Віктор Янукович
Еволюція заяв автора «Закону КаКа» варта уваги. 21 серпня нардеп Колесніченко сказав у інтерв’ю, що не бачить проблем з виконанням мовного закону: «Ми маємо справу з безумною дурістю величезної кількості людей, які намагаються зробити з закону проблему. Або з грубіянством того ж Москаля і подібних до нього недоумкуватих політиків». Щоправда, на запитання, а як у такому разі вчинити з національними групами, яким відмовляють у реалізації мовного права, приміром із болгарами в Ізмаїлі, татарами в Криму, Вадим Колесніченко емоційно заперечив: «це його особиста проблема: якщо хоче перекладача, то йому дадуть». Утім, хто надаватиме перекладача, якщо проблема особиста, нардеп так і не уточнив.
Читайте також: Закон Ка-Ка як знаряддя провокації
За кілька днів, 23 серпня, той самий автор «Закону КаКа» заперечив те, що російська мова десь була визнана регіональною: «Жодна з областей не ухвалювала рішення про надання російській статусу регіональної… рішення про визначення статусу мови жоден орган місцевого самоврядування не має права ухвалювати. Це право держави». За словами нардепа Колесніченка, заяви місцевих рад дев’яти українських регіонів мають суто інформативний характер: «Місцеві органи самоврядування, місцеві органи влади мають право проінформувати населення, дати доручення місцевим органам самоврядування підготувати програму з реалізації закону». Інакше кажучи, жодних регіональних мов в Україні наразі немає.
Шизофренічною на цьому тлі здавалася наступна заява тієї ж таки людини, в якій йшлося про те, що російська мова в Києві, виявляється, вже регіональна. «У 2003-му парламент ухвалив закон про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов нацменшин… Але цей закон не визначив схеми, за якою хартія мала бути реалізована. Її визначив інший, схвалений цього літа. Згідно з ним, регіональною мова стає на території, де, відповідно до даних перепису 2001 року, не менше 10% населення визнали її рідною. Тобто російська вже регіональна в 11 областях, Криму, Києві та Севастополі».
Зрештою, 28 серпня автор закону про мови вибухнув блогом, у якому повідомив, що «Закон КаКа» в небезпеці. «Підготовлені не пропозиції з удосконалення закону, а фактично нова, вкрай неякісна його версія… Здійснюється цинічна спроба позбавити громадян України вже наданого їм законом права на використання рідної мови у галузі освіти, ЗМІ, державного керівництва, судочинства, правоохоронної діяльності». Головними гнобителями мовного закону народний обранець Колесніченко назвав створену при Кабміні робочу групу та особисто її члена, першого президента України Леоніда Кравчука. Робоча група, за словами Вадима Колесніченка, вже запропонувала: підняти бар’єр для отримання статусу регіональної мови з 10% до 30%; скасувати нинішній двомовний паспорт; встановити квоти для україномовного продукту на телебаченні, тощо й тощо. На тому факті, що творці та керівники групи –регіонали, автор «Закону КаКа» не наголошував.
Постає доречне запитання, що саме змушує Вадима Колесніченка робити такі суперечливі заяви і фактично звинувачувати в гальмуванні провадження мовного закону своїх однопартійців?
Вочевидь, мовний закон імені Ківалова – Колесніченка не надав регіоналам тих дивідендів, на які вони щиро сподівалися. За даними КМІС і Центру Разумкова, рейтинг правлячої Партії регіонів після схвалення «Закону КаКа» суттєвих змін не зазнав і нині коливається на рівні 19%. А натомість проблем цей документ створив більш, ніж достатньо.
Перше лихо. Й ухвалення закону у ВР, і процес його впровадження на місцях, відбулися з такою кількістю порушень законодавства, що в разі потреби скасувати їх у майбутньому не становитиме труднощів. Закон був ухвалений всупереч регламенту. На місцях місцеві ради також явно перевищили свої повноваження і про це вже сказав перший президент України Леонід Кравчук: «В унітарній державі не може голосувати обласна рада за введення якогось мовного закону. Тим більше, що в статті 10 Конституції чітко сказано, що застосування мов в Україні визначається законом, а його схвалює виключно Верховна Рада». Фактично те саме підтвердив і нардеп Колесніченко.
Читайте також: Що буде через 10 років після ухвалення "мовного" закону
Отже, формулювання «Закону КаКа»:«до кожної мови, визначеної у частині другій цієї статті, застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин… за умови, якщо кількість осіб – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, становить 10 відсотків і більше чисельності її населення… Чисельність регіональної мовної групи на певній території визначається на підставі даних Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення у розрізі адміністративно-територіальних одиниць» ще на етапі схвалення закону суперечили Конституції.
Для з’ясування, є мова регіональною чи ні, залишається інше положення: «Право ініціювання питання щодо застосування заходів, спрямованих на використання регіональних мов або мов меншин, належить також мешканцям території, на якій поширена ця мова. У разі збору підписів понад 10 відсотків осіб, які мешкають на певній території, місцева рада зобов'язана ухвалити відповідне рішення протягом 30 днів з часу надходження підписних листів». Тобто, перш ніж надавати певній мові статусу регіональної, спочатку мають бути зібрані підписи тих самих 10% населення. І бажано, щоби без порушень і підписних листів, заповнених однією рукою. Немає підписів – немає регіональної мови.
Друге лихо. «Закон КаКа» ускладнив керівній партії ситуацію в російськомовних регіонах. Історично склалося так, що саме там провадилася колоніальна політика Російської імперії, тому і національний склад там значно різноманітніший, ніж у Центрі та на Заході країни. У Криму рішення про прийняття регіональної мови загальмоване саме внаслідок того, що такий статус автоматично здобуває кримськотатарська мова. В Ізмаїлі спалахнув скандал у зв’язку з відмовою в регіональній мові болгарській громаді. На Херсонщині про бажання зробити свою мовою регіональною заявила турецька громада.
Ці події мають не на жарт збурити ПР. Граючи раніше на темі мовної меншості (для російської), вони несподівано отримали у своїх регіонах власних «російськомовних» – національні громади, які так само вимагають вшанування своїх прав, але потребами яких влада звикла нехтувати. Навряд чи вони сподівалися дістати такий подарунок під вибори. Це, напевно, і стало причиною суто нацистської заяви Михайла Чечетова про «мови, які розуміє лише купка людей». У тон своєму партагеносе підспівує і нардеп Колесніченко: «Якісь окремо взяті з підворіття болгари почали десь звертатися… у кримських татар є взагалі проблема зі знанням мови».
Нарешті, у промислових містах південного сходу, де важка екологічна ситуація, хитка інфраструктура, скажене безробіття та борги з виплатами зарплат, мовні проекти влади спричинили хіба що обурення. Людей там турбують зовсім інші речі. Ще гірша ситуація в україномовних регіонах. Ледь не вперше за всю історію Партії регіонів в її рекламі з’явилося гасло «Українська мова лишилася єдиною державною», попри те, що в передвиборчій програмі окремо стоїть намір зробити другою державною російську.Ч
Читайте також: "Мовний" закон в Одесі перемагає здоровий глузд
Всі ці приклади наводять на думку, що регіонали вже й самі не раді мовним ініціативам своїх однопартійців. «Боротися за права російськомовних», вочевидь, легше, ніж насправді встановлювати рівноправність і задовольняти культурні потреби всіх народів, що проживають в Україні, в першу чергу, українців.
Що саме означають рішення робочої групи при прем’єр-міністрі України з одного боку та заяви нардепа Колесніченка з іншого – сказати важко. Ситуація може розвиватися за двома варіантами.
Перший: жодних змін у «Закон КаКа» ніхто не вноситиме, а діяльність робочої групи Богатирьової та заяви Вадима Колесніченка – це не що інше, як типовий передвиборчий піар. Після того, як мовний закон не викликав бурхливої радості навіть у російськомовних регіонах, правляча партія вирішила зіграти «від зворотного» і проводить спецоперацію «Закон КаКа в небезпеці».
Адресат меседжа відомий – проросійськи налаштований громадянин південного сходу в Криму, який нині не може визначитися між вдячністю за «право не знати української» і прокляттями за реалії «покращення життя вже сьогодні». Роль гнобителя мовного закону у цій схемі має відіграти робоча група Богатирьової (весь негатив дістанеться Леонідові Кравчуку), роль захисника – нардеп Колесніченко, а роль мудрого арбітра – чинний керманич. Зрештою, зустрічався ж президент Янукович перед підписанням мовного закону з представниками української інтелігенції? Підписати «Закон КаКа» це йому не завадило.
Проте, можливо, на Банковій замислили й іншу комбінацію. Робоча група таки внесе свої поправки в парламент, і оновлений склад ВР за них проголосує. Однак у такому разі ролі розподіляються так само, як і в першій версії, але регіонали отримують PR-фетиш – регіональні мови, грати на яких вони зможуть аж до наступних виборів.
Читайте також: Як оскаржити "мовний" закон?