Мовна війна: перехід до холодної фази та розширення ареалу

Політика
17 Липня 2012, 11:48

Символом боротьби захисників української мови за час із 3 липня, коли мовний законопроект Ківалова – Колесніченка з порушенням усіх норм було проголосовано в парламенті, стала акція протесту громадян під Українським домом, де триває безстрокове голодування, до якого долучається дедалі більше людей.

Його учасники оголосили свої вимоги до уряду й президента: скасувати мовний закон і забути про нього як такий. Попри те, що ультиматум було проігноровано, акція триває й далі, хоча дедалі більше голодувальників потрапляють до лікарень. Громадяни борються не за конкретну політичну силу, а винятково за власні ідеали. І не втомлюються повторювати, що політики їм не потрібні.

Тим часом представники опозиції організували збір підписів на захист мови та за звернення до суду проти Януковича. Депутати місцевих рад на позачергових сесіях висловили свій рішучий протест проти проекту «Ка-Ка». Луцька міськрада взагалі закликала позбавити Колесніченка і Ківалова українського громадянства.

Хвиля акцій на захист української мови прокотилася площами майже всіх українських міст, навіть на Сході України. Наприклад, у Донецьку облдержадміністрацію пікетували понад сто осіб. Для порівняння: у Житомирі на аналогічну протестну акцію вийшло вдвічі менше громадян. Цілком очікувано, чи не наймасовішими виявилися акції у Львові. Там громадяни разом із місцевими депутатами заблокували будівлю ОДА і не пропускали всередину чиновників, включно із заступниками губернатора.

Для учасників акції це просто так не минулося – на них завели кримінальні справи. Адміністративними справами відбулися захисники мови із Харкова, де міліція вночі знесла два встановлені активістами намети. Але найжорстокіше протистояння щодо мовного питання сталося в Черкасах, місті, відомому своєю високою протестною активністю. Кілька десятків громадян встановили намети на центральній площі міста, які було двічі розгромлено загонами «Беркуту». Було затримано та жорстоко побито багатьох активістів, зокрема і одного з місцевих опозиційних лідерів, бютівця Миколу Булатецького та його сина. Для порівняння: коли на звільненій від опозиціонерів площі свої намети встановила Партія регіонів, міліція всіляко їм у цьому допомагала…

Читайте також: Активіст протесту на захист української мови: «Відступати нам нікуди»

Регіонали намагалися симетрично відреагувати на збір підписів за мову, закликаючи громадян підписатися за «язик». Але, схоже, навіть для їхнього електорату ця тема не є такою важливою, тому в Харкові в обмін на підпис людям роздавали гречку, масло та інші продукти.

Вочевидь, намагаючись перекрити цей скандал, Колесніченко заявив, що в Києві студентів начебто не допускають до обов’язково медогляду, якщо вони не поставлять підпис на підтримку мови. Окрім жартів, щоправда, жодної реакції це повідомлення не викликало. Проти проекту «Ка-Ка» виступили навіть ті, кому він нібито мав би служити – кримські татари. Вони становлять понад 10% населення Криму, тому в разі набрання законопроектом чинності, кримськотатарська мова здобуде офіційний статус на всьому півострові. «Для нас цей закон неприйнятний», – наголосив лідер кримських татар Мустафа Джемільов, додавши, що російська домінує в багатьох регіонах України внаслідок злочинної мовної політики часів СРСР.

Під час зустрічі керівників міністерств з головами громадських рад трапився казус. Директор Фундації українсько-польської співпраці Святослав Павлюк звернувся до чиновників польською мовою. Коли ті не зрозуміли нічого, він закликав Сергія Тігіпка зробити запит на виділення до 17 млрд грн для підготовки штату перекладачів. Розлючений регіонал у відповів кинув, «що пенсії немає, чим платити».

Кампанія на захист української мови вийшла і на міжнародний рівень. Зокрема, проект «Ка-Ка» рішуче засудили впливові діаспорні організації: Українська всесвітня координаційна рада, Українська громада Австралії, Світовий конгрес українців, Асоціація українських правників Америки тощо. Протестні акції під посольствами та консульствами України відбулися у Франції, Німеччині, Великій Британії, США, Канаді, Аргентині тощо.

У Латвії, громадяни якої не так давно ще були змушені відстоювати свою національну мову перед наступом російської, акцію протесту організували навіть етнічні латвійці-депутати місцевого Сейму. На підтримку української мови висловився колишній президент Європарламенту Єжи Бузек.

Схвальні відгуки на адресу закону про русифікацію України зі зрозумілих причин надійшли лише від російських високопосадовців. Так, голова думського комітету у справах СНД та зв’язків зі співвітчизниками Лєонід Слуцкій заявив, що ухвалення законопроекту «ще більше зблизить наші братські народи», а голова адміністрації Владіміра Путіна Сергій Іванов – що «схвалення закону піде на користь Україні».

З північно-східним сусідом пов'язаний і найбільший міжнародний скандал, який супроводжував мовну війну. Йдеться про скандальний сюжет Першого каналу Росії, в якому глядачам втовкмачувалися запліснявілі міфи про «насильницьку українізацію», пропаганду «бЕндерівців», «брехню про геноцид українців» тощо. Після хвилі обурення з боку українців вітчизняне МЗС, хоч із запізненням, але було вимушене надіслати Росії ноту протесту – як наслідок ведучий програми Пьотр Толстой написав заяву про звільнення.

Хоча говорити про стратегічний відступ влади у мовній війні наразі немає підстав, втім, схоже, вони починають усвідомлювати незручність ситуації, в яку потрапили. Сенсаційною стала заява сина президента Віктора Януковича-молодшого, який пообіцяв відкликати свій голос «за» закон про мови у зв’язку з тим, що під час голосування перебував не в Раді, а на автоперегонах. Львівські регіонали взагалі виступили із заявою про засудження голосування за мовний законопроект, а депутат облради Петро Круць вийшов із фракції ПР. Його приклад наслідував і депутат Рівненської облради Данило Кирилкевич.

Навіть якщо ці приклади викликані прагненням зберегти за собою політичну перспективу у відповідних регіонах, однак у будь-якому випадку ці факти засвідчують перші успіхи захисників української мови від чергової хвилі русифікації.