«Солов’їна, калинова, веселкова» – як би поетично не називали українську мову, факт залишається фактом: у нас і досі немає законодавчо затвердженого, прийнятого всіма без винятку користувачами, правопису. Натомість є кілька його варіантів, котрі відрізняються один від одного, як старий комуніст від завсідника нічних клубів. Хоча, здавалося б, усі люди. Тиждень з’ясовував, якими мовними правилами ми користуємося сьогодні й про що свідчить відсутність легітимного правопису в країні тотальної грамотності.
Ілюстрації для Теми номера взято з книги "Естетика українського рукописного шрифту" Віталія Мітченка.